Божевільні дні, неочікувані витрати

Вітаю всіх! Учора я так і не дістався до блогу через те, що день був божевільний. І на роботі, і в ті недовгі моменти часу, що залишилися після неї. Про роботу навіть писати не хочеться: просто суцільний потік справ, ніби конвеєром. Нічого особливо хорошого або цікавого не сталося, звичайна завантаженість без пауз. До цього ще додається безкінечна історія з пошуком нового офісу для дружини. Точніше, основну “погоду“ робить її співробітниця: майже кожен варіант, який знаходить дружина, з якоїсь причини не підходить. То приміщення занадто маленьке, то занадто велике, то місце незручне, то просто “там не хочеться”, то потрібно по-іншому, то не влаштовує поверх без ліфта. Загалом, кожен варіант чимось не може догодити. А тепер напарниця вирішила взяти ще одну знайому в частку, щоб ділити оренду на трьох — мовляв, так дешевше. Але при цьому приміщення вони іноді дивляться без моєї дружини. Ніби домовилися діяти разом, а по факту починають “групуватися” окремо. Виглядає це дуже неприємно з точки зору партнерства. Відчуваю, рано чи пізно дружина просто не витримає і орендує окремий офіс. Так, це дорожче. Але зате без постійного головного болю і безкінечних суперечок із напарниками.

Учора ввечері повернулися додому, і мені потрібно було відсканувати документ для бухгалтерської звітності. Вмикаю принтер і одразу чую якийсь дивний звук. Зазвичай він запускається м’яко й спокійно, а тут як трактор, що застряг у полі. І майже відразу на дисплеї з’являється повідомлення, що друк розпочати неможливо. Оце тільки проблем із принтером мені зараз бракувало. Від’єднав його від мережі, почекав хвилин 15, вмикаю знову — усе те саме. Дістав тонер, вставив назад, поставив на місце. Вмикаю — знову та сама помилка, нічого не змінилося. Поліз в інтернет подивитися, що це може бути. Схоже на проблему з механікою. Принтеру вже більше п’яти років, це бюджетна модель Brother DCP-1510. Найімовірніше, якась пластикова шестерня пересохла і розсипалася, або щось перегрілося, або просто вийшло з ладу. Не знаю. Таке з пластиком буває.

Почитав про схожі випадки і зрозумів, що можу скільки завгодно дивитися, як цей принтер намагається ожити, але користі не буде. Ремонт обійдеться приблизно в половину вартості нового. Ну твою ж матір! Щойно були непередбачені витрати на ремонт машини, а тепер ще й принтер. Трохи перебісився, дружина заспокоїла, каже нічого не поробиш, техніка ламається. Якщо потрібно — купуй новий, візьми в розстрочку.

Спочатку в одному інтернет-магазині я знайшов багатофункціональний Brother DCP-L1660W. Потім подивився ще в іншому магазині і в підсумку вирішив узяти HP MFP M137fnw. За функціями вони майже однакові, але HP виявився трохи дешевшим. Плюс у тому, що його можна забрати в магазині поруч із роботою, не потрібно нікуди спеціально їхати. Покупку оформили як витрати на підприємницьку діяльність — так виходить вигідніше.

Сьогодні в мене помер пацієнт. Точніше, я сьогодні дізнався про це. І одразу згадується анекдот:

– Твій пацієнт помер?
– На жаль, ми не боги, і в кожного лікаря є своє маленьке кладовище...
– Але ж не у логопеда!...

Я хоч і не логопед, але ступінь занурення в медицину в нас схожий. Спочатку це був клієнт мого начальника, він отримав склеральну лінзу кілька місяців тому, але вигляд був жахливий, око надмірно сильно відкривалося, як у жаби. Після двох корекцій я запропонував цій людині виготовити нову лінзу з самого початку, просто переробити роботу. Він погодився, але прийти на останній візит, щоб отримати виріб, уже не встиг. Я не хочу сказати, що мене прямо так сильно зачепила його смерть. Ні... Я хотів йому допомогти, і мені вдалося йому допомогти. А на самому останньому етапі моєї роботи все ось так закінчується. Просто шкода.

А загалом день був непоганий. Хтось із клієнтів приніс нам величезний торт. У нашому колективі половина співробітників суворо стежить за споживанням солодкого і вуглеводів загалом, намагаються вживати їх по мінімуму. Схоже, що я повністю вибиваюся з цих рамок і помічаю, з яким жахом на мене дивляться колеги, коли бачать, як я підряд з’їдаю два шматки. Вони нечебто спостерігали за самогубством людини :))

Мій останній сьогоднішній клієнт був сліпою людиною, яка носить два протези, тобто по протезу на кожне око. Сама по собі ця робота непроста, потрібно, щоб обидва протези дивилися прямо і виглядали природно. Тому що в сліпих людей відсутній контроль рухливості м’язів очей, і дуже часто вони косять, дуже часто роблять різні мимовільні рухи очима, які навіть самі не помічають і не контролюють. Ну... було важко, і не факт що в кінці вийде все як потрібно. Після процедури я провів цього клієнта до автобусної зупинки. Попри те, що він ходить із собакою-поводирем, потрібно було спрямувати його в потрібному напрямку, а так зазвичай перехожі допомагають таким, як він.

Собака попросив зробити селфі, я йому не відмовив :) Прикольний такий лабрадор. Я офігіваю, наскільки він розумний і видресируваний, повністю налаштований під людські потреби.

Після роботи я заїхав за своєю дружиною до її офісу, і так минув сьогоднішній день.

Всім дякую за увагу!

_{Posted using SteemX}