Відпочинок на Кіпрі

Нещодавно я писав про наближення відпустки з нагоди свята Ханука і про те, що у відпустку ми кудись зібралися поїхати. Я намагаюся не розкривати плани заздалегідь, тому що в мене надто часто спрацьовує якийсь неписаний закон підлості і потім щось складається не так. Тож у ідеалі я дотримуюся золотого правила “Не кажи гоп поки не перескочиш”. Починаю набирати цей допис уже в літаку, який тримає курс на острів Кіпр, до міста Пафос.

Ми з дружиною приїжджаємо сюди вже років вісім. Не те щоб щороку, але періодично тягне саме в цей куточок. У Пафосі, особливо в районі Като-Пафос, є якесь спокійне відчуття, якого у звичайному житті дуже бракує. Місто наче сучасне, але в ньому постійно натикаєшся на шматочки історії — давні стіни, маленькі церкви, старі будівлі часів Османської імперії. Тут можна просто йти набережною, звертати у вузькі вулички, розглядати все підряд і відчувати, що ти відпочиваєш головою, а не лише тілом. Так, тут також чудова набережна, без шумних потоків людей, що біжать на тебе, як в Ізраїлі — тут можна просто гуляти і насолоджуватися спокоєм. Можливо, в інших місцях на Кіпрі все зовсім інакше, але саме тут ми почуваємося так, як я описую.

Вилітали ми з аеропорту Хайфи. Хайфський аеропорт існував уже багато-багато років, але через нього здійснювалися переважно внутрішні рейси, і він не мав статусу міжнародного. Попри те, що нещодавно, здається рік тому з’явилася нова авіакомпанія airHaifa, яка здійснює міжнародні рейси. Спершу польоти були в Грецію, на Кіпр у Ларнаку, пізніше до Болгарії та в місто Пафос, куди ми й прибули. Мені здається, у майбутньому напрямки будуть розширюватися, як і сам аеропорт. Тому що термінал дуже маленький. Просто супер маленький. Я б порівняв його з аеропортом у Запоріжжі, але Хайфський ще менший. І, судячи з усього, він не призначений для великих потоків людей.

Після прильоту нас зустріли господарі апартаментів, які ми замовили через Booking. Трагсфер обійшовся у 35 євро, це трохи дешевше, ніж таксі. Збіг обставин чи якась інша причина, але нас завжди поселяють в одну й ту саму кімнату. Я не бачу в цьому нічого поганого, до того ж нам знайоме все в цій квартирі-студії. Усередині є все необхідне для життя протягом тижня. Хіба що немає пральної машини.

Ритм відпочинку у нас дуже спокійний, повільний, без шалених ідей. Ми переважно ходимо по всіх місцях у межах нашого району, пробуємо місцеві страви і валяємо дурня. Саме цього нам останнім часом найбільше бракує. А ввечері візит у наше улюблене місце The Rose Pub — паб із живою музикою, де місцеві виконавці зазвичай грають альтернативний рок і щось важче. Хоча, до речі, не зовсім місцеві… За всі рази, коли я тут був, це були англійці, які просто постійно живуть на Кіпрі. Мабуть, мають посвідку на проживання. Не знаю, як це у них працює.

На набережній відкривається панорамний вигляд на море. Заходи сонця тут дуже красиві. І щойно сонце наближається до лінії горизонту — одразу всі починають його фотографувати. Одразу видно, хто тут турист.

Біля набережної в Пафосі стоїть бронзова русалка. А ви справді подумали, що її сідниці відполіровані ножками чайок? Ні… :) Люди постійно її торкаються “на удачу”, тому в неї вже блищать руки і зад. Поруч висить табличка з написом “Кирения II, 2 жовтня 1986”. Це відсилання до реконструкції давнього корабля, який колись ходив навколо Кіпру.

А це Пафоський замок — невеликий середньовічний форпост біля старого порту Като-Пафос. Його перебудовували візантійці, венеційці та османи, тому він має такий невизначений вигляд. Колись це була фортеця і в’язниця, а пізніше — склад солі. Зараз це історичний символ набережної міста і популярне місце для прогулянок.

Взагалі наш спосіб проведення часу розрахований на дух спонтанності, але без активностей. Минулого разу ми були тут два роки тому й ніяк не могли перемкнутися на відпочинок: то побіжимо в одне місце, у поспіху там покрутилися, сфотографували, потім поспішаємо в іншому напрямку. А в самому кінці раптом “зупинилися” й думаємо: “Що це було? Навіщо ми так себе поводили?”… Але час закінчився. Відтоді ми пообіцяли стежити за собою, щоб вихідні так не проходили. Раніше ми могли з’їздити і в Україну, і на Кіпр за один рік. Але останніми роками ціни злетіли, і ми ледве вибираємося в такі трохи бюджетні місця, як це.

Дякую за увагу! Далі буде.

_{Posted using SteemX}