Відпустка. Серпень, спека і домашні справи

Всім привіт. Моя відпустка в самому розпалі. Сьогодні я відпрацював той самий контрольний день, який був призначений для екстрених випадків, для клієнтів, які не встигли потрапити на прийом в інші дні. Але день виявився практично порожнім, тому що на прийом прийшли всього дві людини. Такий розпорядок дня мене цілком влаштовує :)

Не можу сказати, що попередні дні я відпочивав. Як я раніше говорив, для мене відпочинок це зміна діяльності. У перший же день відпустки я вирішив трохи зайнятися косметичним ремонтом – пофарбував у деяких місцях кімнат стіни та стелі, тому що зробити це потрібно було вже давно. Я збирався зайнятися цим ще у квітні, але тоді якось не склалося, вирішив реалізувати ці свої задуми зараз.

Але, як і належить людині, яка дуже давно не займалася ремонтом, до цієї місії я дуже погано підготувався. По-перше, у мене виявилося мало фарби. По-друге, я вже забув, у яких пропорціях водоемульсійну фарбу потрібно розводити водою. По-третє, я переоцінив свої можливості й вирішив фарбувати пензлем, нехтуючи можливістю використовувати валик, який я завчасно не купив. На жаль я часто вчуся на власних помилках через свою самовпевненість. Не можу сказати, що я дурень, але іноді мені все-таки варто було би прислухатися до думки інших людей. Взагалі я часто прислухаюся до чужої думки, навіть занадто часто, але коли йдеться про такі прості речі, як фарбування стін, чомусь мені здається, що завдання надто просте, тому всі корисні поради я ігнорую. І дарма. Частину роботи тепер доведеться трохи переробити. Сьогодні я якраз купив усе необхідне, тому наступного разу проблем точно виникнути не повинно, наступного тижня продовжу.

Як на зло, примусову відпустку у нас влаштовують у найспекотніший місяць літа. Тривалість дня вже помітно скоротилася, але це зовсім не означає, що нічна прохолода зберігається довше. Ми з дружиною планували кудись поїхати в цей період. Спочатку думали вирушити на Мертве море, потім вирішили розглянути щось простіше – зняти апартаменти в іншому місті з можливістю влаштувати барбекю. Але туризм країною у нас дуже дорогий. Якщо хочеться потрапити в більш-менш пристойне місце, а не до бидло-орендодавців, які пропонують апартаменти з мінімальними зручностями, виходить відчутно дорого. Для грубого порівняння: дві ночі в апартаментах у якомусь цікавому місці, наприклад біля озера Кінерет або на Мертвому морі, обходяться приблизно як місяць оренди офісу моєї дружини. Зовсім охрініли. А міста, де можна знайти більш-менш прийнятні ціни, знаходяться в місцях, де спека набагато сильніша, ніж у Хайфі, а іноді ще й вологість вища. Ми якось не планували потрапити з пекла в пекло.

Після невеликих дводенних роздумів ми з дружиною вирішили, що краще за ті самі гроші кілька разів сходити тут у хороший ресторан або бар і отримаємо набагато більше задоволення, ніж їхати чорт знає куди і ще думати де залишити котів на перетримку. Загалом усе в пріоритетах, і в доцільності.

Як першу вступну “атракцію” вчора ми з дружиною відвідали прекрасний грузинський ресторан “Міміно”. Він знаходиться в Хайфі, недалеко від всесвітньо відомих Бахайських садів. І скажу я вам, від смачної некошерної їжі ми отримали куди більше задоволення, ніж від передбачуваної поїздки в дуже спекотне місце за велику суму. Вибачте, фотографій ресторану та страв я не робив.

А ось здалеку видніються ті самі Бахайські сади.

Була у нас задумка в серпні поїхати кудись за кордон. Згадалася наша минула помилка, коли ми вирушили відпочивати до Рима 2 роки тому. Співробітники на роботі розповідали мені, що їздили до Рима в серпні і це був жах. Але я їх тоді не послухав. Думав: та гаразд, що там може бути жахливого? Ну спекотно, у нас теж спекотно. Якось пнреконтуємося. Але це виявилася одна з найгірших поїздок за все моє життя. Спека в Римі майже така сама як у нас, а місцями мені здалося навіть гірше. Кондиціонери тоді справлялися зі своїм завданням набагато гірше, ніж я звик. Будь-який похід по визначних пам’ятках закінчувався тим, що весь одяг був наскрізь мокрий. Навіть згадувати не хочеться. Це було просто пекло і муки замість прогулянок. Тоді ми навіть не подивилися все, що планували, тому що перебувати на вулиці було нестерпно.

Тому цього разу була ідея поїхати кудись до Литви, Латвії або до Чехії. Там дешевше, а клімат набагато ближчий до нашого українського, більш звичний. Але доля розпорядилася інакше. У моєї дружини закінчується термін дії закордонного паспорта, якраз на початку серпня до його закінчення залишилося близько шести місяців. Коли до кінця терміну дії паспорта залишається приблизно пів року, зазвичай уже не рекомендують нікуди їхати. У різних країнах до цього ставляться по-різному, й іноді на кордоні можуть виникнути проблеми. Звичайно, пів року це не місяць, але все одно не хочеться потрапити в неприємну ситуацію. Тож в минулу неділю ми з нею їздили до філії МВС замовляти новий паспорт.

У дружини зараз суттєвий спад замовлень по роботі. У серпні за якоюсь неписаною традицією багато людей їдуть у відпустки, тому роботи стає значно менше. Тож будемо приділяти час одне одному, у неї з’являються теж трохи “вимушені” вихідні дні.

Ну а сьогодні після всіх справ мені потрібно було з’їздити ще в пару важливих місць. Насамперед, учора ми з дружиною здали печатку на заміну тексту штампа, це потрібно для її роботи. Сьогодні треба було забрати. Сервіс знаходиться в нижній частині міста Хайфи, і після роботи я туди поїхав. На щастя, магазин працює цілий день без перерв. Але в цій частині міста майже завжди сильні затори, і на цю поїздку я витратив дуже багато часу. Майже годину добирався містом. У тій частині міста розташовано безліч офісів, державних установ і різних бізнесів, це одна з ділових частин міста, тому протягом дня там постійно проїжджає величезна кількість людей з різних особистих і неособистих причин, і там завжди сильний движняк. Якщо туди заїхав, поїздка може розтягнутися надовго, тому без особливої необхідності я намагаюся там не бувати.

Дорогою додому я ще заїхав у продуктовий магазин за деякими продуктами, запаси яких потрібно було поповнити. Заодно набрав морозива, у спеку це те що треба.

На цьому я закінчу свій допис. Дякую за увагу. Бережіть себе!