Будинок Айона (місто Пафос, Кіпр)

При відвідуванні міст із давньою історією неможливо втриматися від відвідування історичних місць із пам’ятками багатовікової культури. Сьогодні наш маршрут, окрім місцевої кухні, включає археологічний парк Като-Пафос (частину античного міста Nea Paphos) біля моря, поруч із набережною. Тут не “одна точка”, а великий шматок давнього міста: житлові квартали, вулиці та громадські будівлі. Ми не замовляли екскурсію, а просто заплатили за вхід і пішли пішохідним маршрутом, адже вся інформація й так зазначена на інформаційних стендах англійською, а моя дружина вільно володіє цією мовою – це майже як власний гід :)

Будинок Айона (House of Aion) — це не храм, а звичайний, але заможний приватний будинок римського часу. Збудований він був приблизно у другій чверті IV століття нашої ери. Це вже самий кінець римського періоду, коли імперія доживала свої останні спокійні роки, а християнство вже активно поширювалося.

Археологи назвали цей будинок “будинком Айона” за головною мозаїкою в центральному залі. На ній зображений Айон, бог вічного часу. Не найпопулярніший персонаж античної міфології. Його знали переважно освічені люди, і вже з цього можна зрозуміти, що господар будинку був не просто багатим, а ще й любив показати, що він розумний.

Найважливіше приміщення тут це трикліній – зал для прийому гостей. Саме туди приводили людей, влаштовували вечері, розмови, показували дім і статус. Підлога цього залу повністю вкрита мозаїкою. Це не набір картинок, а великий продуманий сюжет, розкладений на кілька сцен. Мозаїка складається з п’яти сцен.

Перша сцена: немовля Діоніс. Його тримає Гермес. Поруч німфи та персонажі, пов’язані з його вихованням. Це історія початку життя бога.

Друга сцена: Леда і Зевс в образі лебедя. Сюжет відомий: бог втручається в життя людини, змінюючи її долю.

Третя сцена подвійна центральна. Тут зображений Айон, бог вічного часу. Навколо нього персонажі, пов’язані з судом, красою, часом і морем. Це головний смисловий центр усієї мозаїки. Ідея проста: усе в житті повторюється, у всього є порядок, і ніхто не виходить за межі без наслідків. Ця сцена поділена на дві. Частина ліворуч: суходільна сцена Айон, Кассіопея, суд, нагородження, боги на землі. Частина праворуч: морська сцена, морські божества, нереїди, реакція на результат конкурсу.

Четверта сцена: музичне змагання Марсія і Аполлона. Марсій вирішив кинути виклик богові й за це був жорстоко покараний. Сюжет про гординю та покарання.

П’ята сцена: процесія Діоніса. Він їде в колісниці, навколо супутники. І це не п’яні покатушки, а спокійна сцена де Діоніс відображується не як бог пияцтва, а як символ циклу життя та оновлення.

Усе разом це демонстрація світогляду господаря будинку, через мозаїки він показував гостям, як він бачить світ: час, долю, порядок, покарання і все життя. І це важливо враховувати, бо це вже IV століття. Християнство поруч, язичницькі сюжети поступово відходять. Така мозаїка це вже не лише прикраса, а усвідомлений дизайн, наповнений глибоким сенсом.

Зараз залишки будинку повністю накриті дахом, відновлені стіни. Це зроблено з метою захисту, адже мозаїки дуже крихкі. Сонце, волога і вітер швидко їх руйнують. Тому тут зробили повноцінну споруду просто над розкопками. Можна ходити по містках і дивитися зверху, не наступаючи на підлогу.

Поруч із будинком Айона видно інші ділянки розкопок. Це залишки сусідніх приміщень та інших будинків того ж часу.

Окремо виділяється кругла мозаїка з візерунком у вигляді лабіринту. Такі мозаїки часто робили у дворах або прохідних зонах. Лабіринт тут це символ шляху, руху і повернення – античний символ.

Кам’яні стіни навколо – це фундаменти й залишки приміщень. Їх спеціально не відновлюють повністю, щоб не домислювати те, чого точно не відомо.

Це був один зі збережених фрагментів дизайну будинку римської епохи. Наче частинка давнини, яка знаходиться всередині сучасного світу. Але на цьому наш шлях не закінчується, попереду нас чекають ще елементи давнього світу, законсервовані часом, про які я напишу наступного разу.

Дякую за увагу!

_{Posted using SteemX}