15.11.2025 ПОСВЯТА В СТУДЕНТИ

Вітаю!
Останнім часом живу, як на пороховій бочці. Кожного дня прокидаюся з однією думкою: " Тільки би було все добре". Вже майже другий місяць не чую рідну людину і звісно думки в голові такі різні.
Вже знайшла такі номери, які б ніколи не думала шукати. Та все таки...

Я через це проходила, досі щімить серце від спогадів і думка про те що доведеться ( не дай Бог) пройти знову, зводить з розуму від переживань.
Та час йде, змін ніяких, ніякої інформації. Одним словом все в страшнючій таємниці.
Сподіваюся на краще і намагаюся далі жити це життя.

Вчора донька їздила до коледжу на урочисте свято.
В них посвята у студенти відбувалася в ПК біля самого коледжу. Що мені сподобалося, кожного разу їх голова студентської ради пригощає новеньких чимось смачним. Цього разу це були торти на кожну групу. Здається дрібниці та все-таки діти, які тільки пізнають, що таке студентське життя досить гарно реагують на такі невеличкі подарунки і кожного разу від нього чують про допомогу по необхідності.
Розуміють про теплі відносини в коледжі , можна сказати навіть як сімейні.
Чому я так кажу?
Завдяки їхньому класному керівнику в колективі досить теплі стосунки, діти між собою не конфліктують, а навпаки намагаються допомагати один одному по різним предметам.
Бачу це відношення так як нам є з чим порівнювати. Опираючись на досвід зі школи я бачу різницю, яка врази відрізняється.

Отже приїхала моя донька додому з гарним настроєм не тільки від першої самостійної поїздки.
Цього разу я вирішила не їхати з нею, хай вчиться штовхатися в нашому гарному транспорті 🤣
На цьому поки все.
До зустрічі в наступних дописах