Ну що,... скучили за мною?)))

Вітаю всіх! 🌞
Вітаю, шановне панство! 💙💛

Оце так, так.... Минуло аж 2 місяці як я сюди щось писала. Самій не віриться, що час НАСТІЛЬКИ швидко спливає.
То я хоч іноді забігала полайкати ваші дописи, а то зовсім пішла десь))
Та ось заглянула і вирішила черканути хоть щось. Ще не читала зараз що у вас тут робиться.

Та зараз, навіть, захотілось подивитись найпопулярніші спільноти. І це: бенгальська, Korea(цікаво яка саме, не думаю, що північна), Латинська. Люди заходять часто з Nigeria, Bangladesh, Pakistan.
Якось не дуже европєйська компанія))) Хоча ті, кого я полистала, то є молоді люди і мають освіту.
Ну да ладно..то таке)))

А зараз зупинилась в написанні, щоб подивитись на повідомлення мені.
І бачу:
@strecoza

мдаааа, не весело
треба срочно @nobilisa звати😁😉
можеш пости не писати, а коментарі настрочити)))

Не буду нічого обіцяти ні вам, ні собі з цього приводу.

Що змінилось у мене за цей час?
Хм... а от коли пишешь дописи про те, як пройшов день, то і є де подивитись на те, як розходується або розтрачується твоє життя. Чи на пользу, чи таке ото -
Суєта суєт - все суєта!
Так що отак зразу, навіть, і не скажу вам що відбулось у мене за ці 2 місяці.

Ну хіба, що похвалити своїх дітей. Старша донька з зятем прислали нам посилку, яка призначалась до дня народження мого чоловіка. Але кордони/таможні/перевірки її затримали так, що вона в дорозу була 1,5 місяці. З Америки. ТОж трамповські вибрики працюють) Ми вже думала, що посилку повернули назад, бо не відслідковувалась на сайті довго, просто весіла на одному місту. Ну приїхала та й добре.

Діти прислали нам нові мобільні телефони. Обом по Samsung Galaxy S25 Ultra. Хоч ДР у чоловіка, то я причепом пішла))

Мені ще прислали курочку порцелянову - без них ніяк же, правда!
Чоловіку також палки для скандинавської ходьби прислали, ну щоб він був здоровіший.
Та ми з них тіки плечіма пожали. По-перше мій Сергій буде соромитись з ними вихажувать. А по-друге, і основне, ноги в нього болять тАк, що давати їм додаткову нагрузку він просто боїться, бо в його віці остеопороз - це не шутка. Зайві навантаження і хрусь шийка бедра або щось таке. То, можливо, і страхи здебільшого, але... не буде він з ними ходити.
Каже - то тобі))) А я теж не готова шагати з ними.

Телефон свій я вже використовую та не так, щоб на повну- бо то внікать треба чого та якого в нього напхали. А Сергій ще навіть не починав - він прихильник звичного і йому важко звикати до нового. Прям дуже. Хоча чохол ми вже купили))

Що ще?
Та пусте все - то в майстерні щось робимо, то в гаражі, то я з колекцією граюся.
Може, напишу ще потім про це.

Вибачте, вже буду йти подалі від вікна де мій стіл стоїть, бо розлітались москальські реактивні БПЛА, їх збивають.
Нічка знов буде "весела"(((
Бережіть себе!