Я встигну відболіти, я зумію.

Вітаю всіх! Вітаю, шановне панство! 💙💛

Весна дає перекройку-перестройку не тільки природи, а й наших організмів.
Багато хто вже захворів на застуду. Багато хто переносить загострення хронічних хвороб як мій чоловік, наприкад.
Багато кого мається високим тиском як я. Сьогодні заснула десь о четвертій ранку, бо шию розривало від того, як кров важко стучить по артеріях.

Кажуть треба пити до двох літрів води на день і тоді кров не буде густа.

Розкажіть мені чи вдається вам залити в себе таку кількість чистої води окрім чаю/кофе/соку/супу. В мене не віходить ну ніяк....Аж до того, що я не вірю в те, що звичайна людина, яка не на палкому сонці десь, здатна на таке. Поділіться як воно у вас з водою дружба складається? Як часто і в якому обсязі ви пьєте?

Вдень прилягла добрати сну, тому в силах написати допис. Та хочу писати саме пісню.
Ні, не мою, бо я маю такого таланту)
Це пише вірші наша куп'янчанка Валентина Гришка, а її чоловік накладає вірші на музику. Мені дуже до смаку їх творчість. Послухайте:

Є тексти, які, дійсно, написані серцем, ❤️ тому вони хвилюють слухача іноді до сліз.

Я відболію думами печальними, що у безсоння вводять непомітно.
Словами, що придумала, звичайними, які в мовчанні стримувала міцно.
любов'ю, несподіваними змінами,
початком і фіналом і болію, і тінями, які блукали стінами,
Я встигну відболіти , Я зумію,

я відболію правдами, неправдами і тими, хто вважав себе людями.
Плітками від болію, з болем зрадами, стражданнями, нестримними слізьми,
любов'ю, несподіваними змінами.
Початком і фіналом відболію, і тінями, які блукали стінами.
Я встигну відболіти.
Я зумію.

Колись я відболію негараздами і сумнівами, що руйнують сутність.
Мій настрій зі стрімкими перепадами не буде турбувати всіх присутніх.
Любов'ю, несподіваними змінами,
початком і фіналом відболію, і тінями які блукали стінами.
Я встигну відболіти.
Я зумію!
Я встигну відболіти....