І знову ми на річці

Якщо ви думаєте, що підлітки щось планують заздалегідь, то ви просто не знаєте мого сина. Ще вчора ніщо не передвіщало змін, аж раптом дитина вирішує: «Все, я хочу в село!».

Погостив удома якихось п’ять днів, набрався сил — і душа знову зажадала сільської свободи. Ну що робити? Мама швидко спакувала йому речі, книжки, альбом для малювання, і з самого ранку ми вирушили в дорогу.

Звісно, проїхати повз нашу річку Інгулець ми просто не могли. Цього разу ми поїхали не на переправу, а до містка, який у нас називають «кладочкою». Природа там неймовірна, тиша, затишок, краса... і тут на горизонті з'являється лебідь. Спочатку він був так далеко, що я ледь клацнула його на телефон . Але цей птах так швидко плив. Він припустив у наш бік, що за лічені хвилини доплив до містка.Чесно я не думала, що сьогодні побачу лебедя, але ось він є)).

А потім ми побачили місцевих черепах. Спочатку вони ховалися, але ми їх вирахували. Одна взагалі була така здорова. Вилізла на колоду й гріла боки на сонечку. Поганяли ми там по кладочці, пофотографували й поїхали далі.

Перед тим як здати дитину зрук в руки, треба ж було упакувати його провізією)). Заїхали в центр села в магазин «Петриківка». І тут хвилина гордості! Я згадала про їхній фірмовий додаток у моєму телефоні, списала якісь бонуси (дрібниця, а приємно ж))). Накупила малому печіво, круасанів і маковий рулет. До села ми прикотили з такими торбами, наче везли гуманітарну допомогу. Син, звісно, був задоволений як слон. Погостювали ми там годинку і назад додому.

Удома на мене чекала заслужена горизонтальна відпустка)) . Після вчорашнього дачного подвигу й лазіння по деревах у мене від спеки так розколювалася голова, що сьогодні я заздалегідь вирішила відлежатися. Почуваюся вже набагато краще, тому весь залишок дня провела з книжкою. Читаю я не дуже швидко, але так захопилася, що аж очі розболілися.

Наостанок, щоб совість була чистою, виконала програму-мінімум. Збігала набрала свіжої води, перемила купу посуду, навела марафет у котячих лотках (куди ж без них) і все. На цьому мій фонтан енергії вичерпався. Тепер із чистим сумлінням можна падати в ліжко й продовжувати далі читати.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Нове відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}