І знову кухня в пріоритеті — моє робоче місце))

Цілий день я чимось зайнята. Починаючи з ранку. Приготувала синові сніданок та побігла до магазину, бо в котів скінчився пісок. Коти сидять і жалібно нявчать, що нікуди сходити в туалет. Побігла, а заодно заскочила в АТБ, купила все необхідне до борщу та помітила, що в продажу є пшенична каша, яку я купую для котів. Солі та і нема, пішла далі за котячим наповнювачем, а плюс ще й заглянула в аптеку. Взяла сироп від алергії для сина, адже завтра він знову їде в село, тож має бути повністю з ліками.

А потім почалася робота з аличею, бо ягоди чекали, їх треба було переробити, тому що вони починають псуватися. Поки все це крутилося-вертілося, а процес не швидкий, я ще й наварила цілу каструлю борщу. Малий попросив, каже, скучив за моїми супами та борщами. Учора був суп із галушками, сьогодні борщ. Тепер думаю, хто ж його все з'їсть?)) Хоча ввечері має завітати брат на обід, та й на завтра залишиться, бо ввечері малий борщ навряд чи їстиме. Йому подавай смажену картоплю)).

Поки я займалася аличею, малий поробив усі уроки і поїхав на велосипеді до бабусі з дідусем. А я тим часом помила баночки й зварила соус. Вийшло рівно чотири маленькі баночки, а п'яту залишила відкритою, щоб одразу посмакувати. Далі треба було проварити яблучне варення з аличею. На все це пішло багато часу. Загалом я була на ногах і в турботах цілий день.

Але і це ще не все. Малий попросив приготувати печиво з ще радянської формі на плиті. Тепер це печиво можна називати по-модному — 3D-печиво)). Горішки, грибочки, мушлі та півники. Півники в мене раніше якось не виходили, а цього разу вдалися, хоч робила їх небагато. Ми навіть хотіли занурити шляпки грибочків у шоколад, але я… просто забула купити шоколад у магазині. Ну, буває і так.

Отже, мій день пройшов у безперервному марафоні. Спершу сніданок, потім борщ, консервація соусу, варення, а на десерт — 3D-печиво.)) Нарешті я можу трохи перепочити, хоча в планах ще смажена картопля, бо малий хоче наїстися всього улюбленого перед від'їздом до села, хоч там його теж балують, і шашликами на багатті зокрема)).

Зараз сиджу чекаю, поки він повернеться від бабусі й дідуся. Він сказав, що ще заїде на гірки покататися, а я цього не люблю. Краще б одразу їхав додому, як і домовилися, а так сиди й переживай, виглядаючи його. Завтра в мене ніби настануть вихідні, бо малий знову поїде в село, буде там вчитися ще на тиждень-два, аж поки зовсім не спаде тепло і він не повернеться додому на постійно. Хоча мені, напевно, доведеться тримати руку на пульсі й контролювати його шкільні завдання. Але то буде завтра, а поки — вечір.

Бажаю всім мирного і тихого вечора!

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Нове відео в сина на каналі на YouTube.