День контрастів.

Сьогодні Трійця. Я дуже люблю це свято, адже земля зараз неймовірно цвіте. Навколо стільки зелені та яскравих барв. У мене вдома стоять три різні букети квітів, і це таке задоволення, що просто не передати словами. На вулиці всі клумби також буяють, а рясні дощі, які останнім часом щедро поливають землю, лише додають їм сили. Звісно, від цього холоду вже хочеться сховатися, але природа все одно бере своє: квіти ростуть, і все навкруги просто квітне.

Але я навіть не чула церковних дзвонів. Хоча зазвичай їхній звук долітає до мого будинку. Можливо, вітер дув в інший бік, або я просто виходила на балкон не в той час.

До того ж навколо панує напружена атмосфера. Уже третій день нас попереджають, що ніч буде важкою. Це тривожне очікування мимоволі бентежить. Сьогодні вдень у нас збивали дрони, було чутно гучні вибухи. Я відразу зателефонувала синові в село, адже гупало десь зовсім близько від нас. Це постійне чекання дуже виснажує. Було б набагато краще, якби нас так сильно не накручували заздалегідь, щоб люди могли хоч трохи спокійніше спати.

Сьогодні неділя, тож я влаштувала собі день великого відпочинку. Напевне, я б узагалі не вставала з ліжка і не виходила на вулицю, якби не коти. У них закінчилася риба. Довелося змусити себе відкласти книжку, зібратися й вийти. Йти геть не хотілося, тож для підняття настрою я купила собі каву без кофеїну та вершки до неї. А от цукерки чомусь купити забула, хоча стояла і дивилася на них у магазині. Просто вилетіло з голови, ну та й нехай, обійдуся без солодкого.

Купивши рибу, я трішки пройшлася вулицею і посиділа біля фонтану. На вулиці було похмуро й прохолодно, я почувалася якось некомфортно, тому швидко повернулася додому. І якраз вчасно. Щойно зайшла в квартиру, як почула вибухи.

Удома я зварила собі легкого вермішелевого бульйону, і мені цього цілком вистачило. Готувати щось серйозне не було жодного бажання. Малого вдома немає, тож про кухню можна не турбуватися. Була думка напекти про запас печива, щоб потім просто ходити й смакувати, але здолала лінь. Нічого, реалізую цю ідею трохи пізніше, щоб завжди було чим перекусити до чаю.

Замість цього я цілий день насолоджувалася читанням. Читаю я не дуже швидко, до того ж постійно відволікалася на екран телефона, тож на вечір від такого навантаження аж розболілися очі. Але сам відпочинок вийшов чудовим. Єдине що, я сильно змерзла в хаті, навіть ковдра не рятувала. Довелося тричі заварювати гарячий чай, щоб хоч трохи зігрітися.

А під вечір мене порадував акваріум — у мене народилися маленькі гуппачки. Взагалі-то малят з'явилося багато, але дорослі риби з'їдають їх моментально, тож я встигла впіймати й відсадити в баночку лише п'ять мальків. Мені дуже хочеться їх розвести. Через постійні вимкнення світла екзотичні риби в мене зовсім не приживаються. Коли електрики не було по 7 годин поспіль, та ще й вночі, їм катастрофічно не вистачає кисню. А от гуппі — невибагливі, вони здатні витримати і такі важкі умови, і нашу водопровідну воду, яка, навіть відстояна, залишається не найкращої якості. Якщо вже звичайні кімнатні квіти через цю воду з часом починають зникати й вимагають заміни землі, то що вже говорити про чутливих рибок.

Тому я вирішила тримати тільки гуппі — нехай живуть і розмножуються. Буду з інтересом спостерігати, як ростуть ці п'ять малюків. А коли вони зміцніють, випущу їх у загальний акваріум. Якщо ж і вони не втримаються, тоді просто приберу акваріум, бо щоразу купувати нові рибки ніяких грошей не вистачить. А поки що радію цим маленьким новонародженим життям.

Незважаючи на тривоги, день минув тихо й затишно для мене. Попереду ніч, і я дуже сподіваюся, що вона буде спокійною для всіх нас.

==========================

Нове відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}