Перший день літа

Ось і настав перший день літа! 1 червня, а разом з ним і День захисту дітей. У такий час завжди хочеться побажати нашим дітям найголовнішого — мирного, безтурботного неба, щасливого дитинства без тривог і якнайбільше приводів для щирих посмішок. Нехай вони ростуть здоровими та частіше тішать нас своїми успіхами.

Для мене це літо почалося як зазвичай. Сина вдома немає, здавалося б — сиди собі й відпочивай на повну. Але останнім часом я просто не вмію довго сидіти без діла, така вже в мене непосидюча натура.)) Тож я вирішила зустріти початок літа на кухні.)) Замісила тісто й напекла до чаю, по маминому рецепту, коржики.

Знаєте, я сьогодні прямо надзвичайно задоволена собою. Десь два тижні тому я вже пробувала їх пекти, і тоді все закінчилося повним фіаско. Мабуть, забракло борошна, та й тісто я замісила неправильно, бо робила все навмання. Цього ж разу я суворо дотримувалася покрокового рецепта, і все вдалося ідеально. Для мене це маленька перемога, адже це фірмовий рецепт моєї мами. Вона завжди пекла ці коржики, а в мене вони раніше ніколи не виходили. Я навіть питала в мами поради, чому так. Вона колись просто дала мені аркуш із інгредієнтами, а самого процесу замішування я ніколи достеменно не бачила — хіба що іноді краєчком ока заглядала. Тепер я впевнена, що успіх залежить від кільксті борошна та точного дотримання кроків.

Мама каже, що це чудовий рецепт «на щодень». Минулого року моїм головним фаворитом був тертий пиріг. Взимку та навесні я пекла його ледь не кожні два тижні. Але з часом захотілося чогось новенького. І ось нарешті моя кулінарна скарбничка ходових рецептів поповнилася. Зараз якраз заварила свіжого чаю і буду куштувати свій кулінарний шедевр.))

Ще одна велика новина дня — я нарешті!! дочитала свою книжку. Читала її і вночі, і вдень, і от фінал… який приніс мені величезне розчарування. Виявляється, це зовсім не кінець історії, а лише частина тривалого циклу (фентезі-серія «Емпіреї» від Ребекки Яррос)! Письменниця запланувала аж п'ять книг. Четверту вона зараз тільки пише, і вийде десь у 2027 році. За п’яту тільки говорять, що буде. Сюжет, звісно, написаний дуже красиво, але як на мене — занадто вже розтягнуто. Тепер доведеться роками чекати на розв'язку.

Ну і, звісно, постійно тримаю зв'язок із селом. Син там просто неймовірно задоволений. Попри те, що на вулиці досі прохолодно, йому все ніпочім — ганяє на велосипеді. Сьогодні вони з татом там влаштували справжній пікнік. Смажили на багатті картоплю та аж два види ковбасок. Словом, дитина відпочиває, смакує сільські делікатеси й на повну насолоджується свободою та початком канікул.

Ось такі в мене новини. Нехай літо й розпочалося з прохолоди, але це літо, і сам цей факт мене дуже тішить. Попереду багато планів, тож усе найцікавіше тільки починається.
А як ви зустріли перший день літа? ☀️🌾☕

В мене зібралося багато фото з квітами, тож буду викладати.

==========================

Нове відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}