Мороз -15°, черги за водою та бюрократія / Frost -15°, water lines and bureaucracy

З водою та світлом просто біда. Після сьогоднішнього обстрілу країни нашими лютими ворогами росіянами світла стало ще менше. Навіть не знаю, чи встигну я викласти пост. Світло дали всього на 2,5 години. А після морозної ночі -15° водомати взагалі не працюють. В магазині виявилася черга за водою. Ціну на воду теж підняли — говорять, що треба сплачувати за роботу генератора.

Я їх розумію: треба десь брати ресурси для генератора, а також утримувати магазин та обслуговувати фільтри для очищення води. Ще тиждень тому літр коштував 1 грн, зараз — 1,5 грн. Для того, щоб забезпечити себе водою на 2-3 дні для пиття та приготування їжі, мені потрібно мінімум 20 літрів.

Зранку розбиралася з батьковою помилкою. Він випадково надіслав показники за світло замість показників газу в газову компанію. Вчора ходив до газової служби, а там була величезна черга. Простояв і пішов додому. Сьогодні теж збирався йти, а на вулиці дуже слизько. Я вирішила сама з цим розібратися.

Тобто я не ходила в установу, а почала телефонувати. Виявляється, у нас на кожну квартиру по два особових рахунки: від Нафтогазу та від «Розподільних мереж України». Я зателефонувала в Нафтогаз — вони ситуацію бачать, але виправити не можуть. Кажуть: «Дзвоніть у розподільні мережі». Почала дзвонити туди, але, як з’ясувалося, їм потрібен їхній внутрішній особовий рахунок, який вони мені надати не можуть, а тому й виправити нічого не можуть. Якась маячня!

Я знайшла телеграм-бот Gaz.ua. Почала писати туди. Але зараз постійно повітряна тривога, і вони не відповідають. Можливо, в якийсь момент у них тривога закінчилася, і мені нарешті відписали. Чудово! Я пояснила ситуацію, а вони надіслали мені дваособисті номери та контакти, куди саме треба звернутися.

Нарешті я додзвонилася! В телеграм-боті залишила позитивний відгук. Показники лічильника мені виправили. Одразу зателефонувала батькові й порадувала його. Він спочатку не повірив, що все можна було вирішити по телефону, не стоячи в тих чергах. Він просто сказав: дякую. І це було щиро! Але чого мені це вартувало?! Скільки нервів і дзвінків!

На вечерю приготувала вермішель, салат з консервованих баклажанів та запекла курячі гомілки у духовці. Додала часнику для аромату. І знов у мене вдома неймовірний запах! ))

А як ваші справи? Чи стикалися ви з подібною бюрократією від комунальних служб останнім часом?