Ця жінка ніяк не вгамується))

Сьогоднішнім днем я залишилася задоволеною. У мене, як завжди, бувають періоди затишшя, а бувають — коли про відпочинок доводиться тільки мріяти. От і сьогодні. Малий прокинувся рано і тихенько пішов на балкон. Але як це тихенько?)) Двері грюк та грюк, ніяк не могли закритися, поки він їх нарешті не дотиснув. Ну що ж, ми всі прокинулися, хоча я ніяк не могла розкрити очі. Аж раптом — приємний сюрприз. Син сам пішов і приготував мені чаю. Я була дуже задоволена, посмакувала чаєм разом із вчорашнім пирогом, а сама вже думала, що сьогодні спечу ще й рулет із яблуками.

Син зайнявся роками. Зробивши частину завдань, він вирішив поїхати до бабусі й дідуся, які якраз повернулися з дачі і забрали його з собою. А я, замість того щоб відпочивати, зібралася та пішла в магазин за рибою. Заодно зайшла в невеликий магазинчик біля дому, чи є цукор. Звісно є!)) У всіх маленьких магазинах є все)). Тож я купила п'ять кілограмів, бо в мене вдома стоїть ціле відро яблук, з якими треба щось робити.

Коли ж я пішла просто прогулятися по району, хоча й будній день, навколо стільки знайомих. То з одними зустрілася, то з іншими, зупинилися, поговорили-побалакали... Поки дійшла до магазинів, минула ціла година. Скупилася в одному магазині, потім у другому, повертаюся назад, і знову зустріла знайому. Вона каже, що у відпустці. От якраз із такими людьми у відпустці чи тими, хто має вихідний, я сьогодні й зустрілася. Словом, проґуляла на вулиці дві години, але анітрохи не пошкодувала — дізналася багато новин.

Коли прийшла додому, телефонує малий і каже, що пообідає в бабусі, але суп із галушками я все одно маю йому зварити, бо обіцяла. Добр. Прийшла додому, глянула на годинник - ого, дві години гуляла, треба швиденько братися за роботу, бо скоро ж повернеться. Швидко поставила варитися бульйон, а паралельно — кашу котам. До речі, крупи в невеликих магазинах є (просто не такі звичні марки, як у великих супермаркетах), тож я купила пшеничної каші й зварила її котам. Потім зробила обіцяний суп із галушками та, як і планувала, спекла бісквітний рулет із яблуками. Добрящий)).

Але попереду ще залишалася головна місія дня — соус із білої аличі)) Щоправда, є нюанс. Вона, біла алича, зовсім не хотіла відділятися від кісточки. Я підглянула хитрий лайфхак в інтернеті. Кинула аличу в киплячу воду, дочекалася, поки вона почне вспливати, витягнула та залишила остигати. Кісточка після цього витягувалася ідеально, а сама алича не втратила сік і залишилася ціленькою, наче вишеньки.

Очистила я приблизно 4 кілограми аличі, після чистки її стало вдвічі менше. Пройшлася блендером і поставила закипати. Спочатку хотіла зробити солодкий соус, але він вийшов занадто солодким, тому я додала туди гострий перець, трішки часнику, хмелі-сунелі, чорний перець. Словом, накидала спецій, щоб збалансувати смак. Вийшло просто неймовірно до смаженого м'яса чи запеченої печеревини. Але занадто солодкий. Ну вже який є)).

Закрила в баночки, і заспокоїлась)). У мене тепер є такий девіз - баночки не повинні бути пустими!)) Оскільки вільна тара ще залишилася, треба буде заповнити її варенням, бо ще яблука чекають, або ще щось придумаю, тому що є ще темна алича)). Теж так десь 5 кг.

Коротше кажучи, ця жінка ніяк не вгамується і продовжує щось робити. Але я задоволена!!))

Бажаю всім тихої і мирної ночі.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Нове відео в сина на каналі на YouTube.