Тихий День матері

Сьогодні у нас видався похмурий день. Знаєте, такий стан, коли прокидаєшся і наче постійно хочеться спати... Поки готувала сніданок, вирішили, що сьогоднішній вихідний проведемо на дачі. Тим паче сьогодні День матері.

​Чесно кажучи, ми якось не звикли святкувати це свято. Раніше у нас завжди головним було 8 березня, а День матері — це щось нове, до чого ми ще тільки звикаємо. Привітала маму та й усе. Можливо, в майбутньому воно стане популярнішим, як колись стало свято Миколая, але поки що це для нас просто ще один привід побути разом.

​Вирішили поїхати на дачу просто погуляти на свіжому повітрі. Навіть бутербродів з собою не брали, планували пообідати вже вдома. Але ж ви знаєте, як воно на дачі — просто посидіти не виходить. Трішки підлили троянди, десь щось підсапали. А ще знову займалися нашою «палкотерапією»)) Гілок завжди багато, тож щоразу потроху наводимо лад.

​Подивилася на свої пересаджені тюльпани — вони почуваються прекрасно, і я цим дуже задоволена. Зараз якраз починають розквітати повні сорти. Я так чекаю, коли вони повністю розкриються, але вони не поспішають. Не втрималася, нарізала собі додому величезний букет — і тих, що вже розквітли, і бутонів (у вазі точно достоять). Тепер у мене вдома справжнє квіткове царство: вже чотири букети тюльпанів та бузку.))

​Гуляла вулицею, роздивлялася сусідні ділянки. Багато закритих будиночків — хазяї є, просто приїжджають хіба що на шашлики, нічого не саджають. А я сьогодні знайшла своїх старих знайомих — шпаків.)) Раніше вони жили у нас на черешні, але два роки тому дерево засохло, і вони полетіли. Я думала, що вже не повернуться, а сьогодні почула знайомий писк)). Виявилося, вони знайшли собі нове місце через три дачі від нас — там у старому дереві є дупло. Тільки я підійшла ближче, як прилетів шпак і почав на мене сваритися. Нашу черешню ми вже спиляли, на її місці залишився пеньок, на якому ми тепер із задоволенням сидимо і відпочиваємо. Нове дерево поки не саджаємо, нам і так добре.

​Надихалася свіжим повітрям, приїхала додому з букетом, а син поїхав у гості до бабусі. Я залишилася вдома сама. Хотіла нічого не робити, просто почитати книжку... аж тут згадала, що вдома немає хліба. І борошно закінчилося. Сиджу тепер і думаю: на вулиці похмуро, от-от дощ піде, а йти в магазин треба. Оце так відпочила на дачі, що тепер ліньки навіть у магазин зібратися. Але доведеться йти, бо без хліба — то не обід.

​Ось така перша половина дня. Далі буде видно, може ще щось цікаве трапиться. А поки — чай і книжка. А наостанок — Інтернет потух)).

==========================

Нове відео мого сина на YouTube.

My son has a new video on YouTube.