Справжній вихідний: желе, токарний верстат сина, кабачкові оладки та переляк від кар'єрного вибуху

Поки син в селі захоплено освоює токарний верстат, намагаючись виточити шахові фігури, я влаштувала собі заслужений вихідний із задоволенням від желе й монтажу відео, хоча спокійний день трохи зіпсував лячний виробничий вибух у кар'єрі та нескінченні сирени за вікном.

Ну що, розповісти вам про сьогоднішній день? Після такого пекельного вчорашнього марафону я просто вирубилася і проспала всю ніч. Хоча, звісно, повністю спокійною її не назвеш. Сирени вили безкінечно, туди-сюди, постійні відбої й нові тривоги.

А вранці мене розбудив син. Він підхопився ні світ ні зорі, бо вчора вперше спробував попрацювати на токарному верстаті — хоче сам зробити шахові фігури! Задоволений неймовірно, очі горять, і сьогодні рвався продовжувати. Правда, зранку було прохолодно, тож він терпляче чекав, поки трохи потеплішає, щоб знову взятися за роботу, тому що працює на дворі. Поки фото не покажу)).

А я прокинулася з чітким планом: сьогодні в мене абсолютний і законний вихідний, жодних грандіозних справ. Зробила собі желе з покупних пакетиків. У таку спеку це просто рятівна знахідка, насолоджувалася ним із задоволенням. Ще згадала про одну півторалітрову банку огірців, яка стояла в мене і вже дня чотири як «грала». Злила розсіл, закип'ятила його заново й нарешті закрила і цю останню баночку. На цьому з консервацією поки що все! Чи надовго?)))

Більше нічим важким займатися не хотілося. Сиділа в телефоні, тренувалася монтувати відео. Вийшло непогано, потроху рука набивається. Окремо посиділа над своїм блогом «Мій кулінарний блокнот» на Facebook і змонтувала для TikTok відео нашої річки.

посилання на відео https://www.facebook.com/share/r/1LrMGmo3YB/

Єдине, що хоч трохи змусило покрутитися на кухні — це перекус. У таку спеку їсти взагалі не хочеться, але ж щось треба кинути в рот, тому нажарила кабачкових оладок. А на вечір ще наварила кукурудзи. Щоправда, доведеться знову закривати кухню й виставляти туди вентилятор, щоб гаряче повітря швидше виганяло на вулицю. Сидіти там зараз просто нереально, хоча на вулиці, здається, ще гірше, ніж у квартирі (хоча б у кімнатах поки ще тримаємося).

Але день не обійшовся без нервів. Уже після чергового відбою раптом пролунав такий дикий, потужний вибух, що в нас аж вікна затряслися! Нас, звісно, попереджали, що будуть якісь випробування в кар'єрі, але ж коли навколо війна, від таких звуків серце завмирає. Я одразу почала обдзвонювати рідних, питати, чи все гаразд. Вже згодом офіційно підтвердили: це виробничі процеси, не прильоти. Але страху ми натерпілися...

Ось такі в мене справи. Бажаю всім мирного, тихого вечора та спокійної ночі!

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Відео мого сина на YouTube.