Зимова втома та очікування весни.

Яка картинка — який і настрій.

Щось сьогодні зовсім не було настрою, хоча намагалася його підняти всіма способами. Готувала гарячий какао, виходила на вулицю два рази, але настрій так і не піднявся. Такі дні бувають — наче і робиш усе "по списку" для гарного настрою, а воно не чіпляє.

Сонце було тільки до обіду. Так насвітило мені в кімнату, що я прокинулась від його світла, хоча на вікнах були жалюзі.

До 12:00 не було електрики. Води вистачило лише на ранковий чай, тож коли дали світло, я виходила на вулицю до водомату. Сина теж витягла з собою, щоб допомогти нести бутлі.

А потім почалися уроки. Поки було світло, на комп’ютері можна було передивлятися відео. Хоча електрику дали лише на 3 години — вистачило на два уроки плюс обід. Обід же ніхто не відміняв!

Готувала суп на курячому бульйоні з рисом. Давно такий не робила, бо останнім часом були то з гречкою, то з вермішелем, або гороховим, який любить син. Частіше взагалі був борщ, ніж суп.

До супу син попросив зробити сухарики. Добре, зробила. Але пізніше, коли ввечері знов користувалася духовкою, один сухарик десь впав та почав горіти. Сморід був на всю квартиру! Довелося відкривати вікна та провітрювати)).

Прийшли книжки, які знов замовив наш тато. Зараз не можу їх сфотографувати, бо сіла мобілка. Поставила на зарядку, як тільки ввечері вдруге дали світло. Добре, що цього разу не довелося чекати ще сім годин.

Взагалі, хочу вже скоріше весну. Щоб усе розтануло і зазеленіло. Ця зима була гарною, але вже трохи набридла)).

Ось такий собі допис.