Стрітення, сімейні справи та аромат домашніх зразів

Зранку не було коли писати пост. Мені треба було встигнути поробити справи зі світлом. Та ще батько прийшов не на довго.

В ного не відкривається машин. Замерз замок. Він ходив до магазину купувати розморожувач замків.

Ледве зміг відкрити пляшечку з розморожувачем. Виявляється вона відкривається як ліки. Придавлюєш кришку та прокручуєш. Захист від дітей)). Навчила батька відкривати.

Зараз думаю, що як батько подолав цю відстань, пройшовши до мене? У нього хворі ноги та й ще в минулому році був поламав ногу. Добре, що кістка зрослась. Мабуть допомагають вітаміни, які я йому купувала Терафлекс-адванс два тижні тому. В них у складі є ібурофен, що вбирає біль та запалення.

Я, як завжди, готувала обід на кухні.

Все приготувала для зразів. Відвалила картоплю, яйця та курячу печінку. Поки було світло, печінку перемолола на м’ясорубку.

Готувалась зранку та плавно перейшла до обіду. Тобто весь час від ранку до обіду пішов на приготування зразів.😁 Це так клопітно, але смачно.

Питаєте, чому саме куряча печінка? Бо вона набагато ніжніша за свинячу чи телячу, та й готується за лічені хвилини. Для зразів це саме те, що треба - начинка виходить такою м'якою, що просто тане в роті. І головне, що вона не має того гіркуватого присмаку. А в наших умовах ще й великий плюс, що з нею мало мороки: швиденько відварила, перекрутила на м’ясорубку, поки світло не вимкнули, і все готово.

А з картоплею в мене своя історія, бо раніше зрази часто розвалювалися. Як зварю, то обов’язково зливаю воду і ще трохи тримаю каструлю на плиті, щоб вона аж «зашепіла» - треба, щоб уся волога вийшла. Якщо картопля буде сухою, то й борошна багато не треба, і зрази будуть легкими, а не як гумові.

Ще дивлюся, щоб пюре добре охололо, а вже потім вбиваю яйце. Бо якщо в гарячу картоплю кинути, то яйце просто звариться всередині й толку з нього не буде. Ну і, звісно, обкатую добре в борошні та кладу тільки на гарячу сковорідку. Тоді вони відразу беруться скоринкою і тримаються купки. Трохи погралася, зате результат — самі бачите! Рідні задоволені, а то для мене головне. 😊

Процес приготування і смаження.

Як завжди, що залишилось те встигла сфотографувати.

Ця страва була нам і до обіду, і до вечері. Мої рідні більше нічого не хотіли їсти, як тільки зрази.

На вулиці мороз -12°, але сонячна погода. На проспекті ще не розібрали ялинку, а сьогодні вже Стрітення, 2 лютого. Стрітення — це ж межа, де, за повір’ями, зима з літом зустрічаються. А ялинка все стоїть. Навіть сумно стає. Недостача чоловічих рук відчувається в місті.

_{Posted using SteemX}