Біженці

Добрий вечір! Всесвітній день біженців - це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань. Всесвітній день біженців - це нагода звернути увагу громадськості до їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя, викликати співчуття та розуміння їхнього становища. Пропонуємо вашій увазі інформаційне повідомлення «Подорож у пошуках безпеки».

Чому важливий Всесвітній день біженців? Всесвітній день біженців висвітлює права, потреби та мрії біженців, допомагаючи мобілізувати політичну волю та ресурси, щоб біженці могли не тільки виживати, але й процвітати. Важливо щодня захищати та покращувати життя біженців, і такі міжнародні дні, як Всесвітній день біженців, допомагають зосередити увагу світової влади на тяжкому становищі тих, хто тікає від конфліктів чи переслідувань. Дуже важливо говорити про те, що кожній людині необхідно відчувати підтримку та мати дім. Ті, хто втратили свою домівку, відчувають небезпеку в серці й страх занадто часто, увага і співчуття надихає їх не втрачати надію та йти до мети...

Станом на 2026 рік загальна кількість вимушено переміщених осіб у світі становить близько 117,8 мільйона осі, близько 9,6 млн з них – українці, що перебувають у країнах ЄС як біженці або під тимчасовим захистом. Це — історично найвищий показник. Більше половини всіх переміщених осіб — діти. Кожен біженець — це не просто статистика. Це життя, розділене на «до» і «після», це доля, яка потребує співчуття, захисту та міжнародної солідарності. Найбільше людей, які потребують захисту, походять із шести країн: Афганістану, Південного Судану, Судану, Сирії, України та Венесуели.

Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року призвело до однієї з наймасштабніших криз переміщення населення у світі з часів Другої світової війни. Мільйони українців (близько 9,6 млн) були змушені шукати захисту за кордоном або переміститися в межах країни. І всередині цих чисел є безліч індивідуальних і дуже особистих криз. Більшість українських біженців — це жінки, діти та літні люди. Багато хто з них залишив домівки, родини, професії — усе, що становило звичне життя. Психологічні травми, невизначеність майбутнього, адаптація до нового середовища — ці виклики стали частиною щоденної реальності мільйонів. Треба бути мужнім, щоб: почати життя спочатку, вивчати нову мову, підтримувати родину, знаходити нових друзів, допомагати іншим і продовжувати рухатися вперед попри труднощі.
Офіційний статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу отримали 4,37 млн українців.

Найбільше переселенців з України прийняли Німеччина, Польща та Чехія. У Німеччині перебуває понад 1,2 млн українців, у Польщі — майже 1 млн, у Чехії — близько 400 тис. Загалом ці три країни приймають понад половину всіх українських біженців у Європі. «Для України проблема переміщення є надзвичайно актуальною, адже велика кількість людей були переміщені внаслідок складної ситуації в Криму та на Донбасі. Понад 1,4 мільйони переселенців – за кожною з цих цифр стоїть людська трагедія, страждання, біль розлучення з рідними та близькими», - сказав Пабло Матеу, Представник УВКБ ООН в Україні. 9 речей, які потрібно знати про вимушене переміщення:

• понад 100 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки за останнє десятиліття, шукаючи безпечного притулку в своїх або за межами своїх країн.
• Вимушене переміщення майже вдвічі збільшилося з 2010 року (41 мільйон тоді проти 79,5 мільйонів зараз).

• 80 відсотків переміщених людей у світі перебувають у країнах чи на територіях, які постраждали від гострої продовольчої нестачі та недоїдання – багато з них країни, які зазнають кліматичних та природних катастроф.
• Понад три чверті біженців у світі (77 відсотків) потрапляють у ситуації тривалого переміщення – наприклад, ситуація в Афганістані, яка триває вже п'яте десятиліття.

• Більше ніж вісім із кожних 10 біженців (85 відсотків) перебувають у країнах, що розвиваються, як правило, сусідній країні з тією, з якої вони втекли.
• На п'ять країн припадає дві третини людей, переміщених через кордони: Сирія, Венесуела, Афганістан, Південний Судан та М'янма.
• Звіт про Глобальні тенденції враховує усі основні осередки переміщеного населення та біженців, включаючи 5,6 мільйона палестинських біженців, які знаходяться під опікою Агентства ООН з питань допомоги у Палестині.
• Переміщення в міста та містечка набуло широкого поширення. Згідно з наявними даними, станом на 2019 рік, серед внутрішньо переміщених верств населення дві третини перебували у міських чи напівміських районах.

• Зобов'язання щодо сталого розвитку до 2030 року "не залишити нікого позаду" тепер явно включає біженців, завдяки новому показнику щодо біженців, затвердженому Статистичною комісією ООН у березні цього року. Біженці не обирають долю вигнанців — вони рятуються від небезпеки. І замість дискримінації чи відторгнення ці люди потребують прийняття, розуміння й підтримки. Саме в цьому — гуманізм, на якому ґрунтуються міжнародне право і система захисту прав людини.

Всесвітній день біженців — не просто дата у календарі. Це нагадування про цінність людського життя, про право кожного на безпеку та гідність, незалежно від національності, раси чи місця народження. Для українців, які опинилися в статусі біженців, це особливо важливий день — день солідарності, видимості і надії на повернення додому, в мирну і незалежну Україну.