Народні українські свята

Всім привіт! Народні українські свята — це жива пам’ять про життя наших предків, тісно пов’язана з природою, працею та вірою. У них збереглися давні звичаї, символи й обряди, що передавалися з покоління в покоління й формували українську душу.

Все наше життя – це постійні зустрічі. Однією з важливих зустрічей, описаних у Євангелії від Луки, є зустріч немовлятка Ісуса та Пресвятої Матері з праведником Симеоном на 40-й день після народження Христа. Це свято називається Стрітення, що в перекладі зі старослов’янської означає «зустріч».

А ще в цей день побутував цікавий народний звичай, пов’язаний зі Стрітенням. Напередодні свята жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – жайворонків, їх давали дітям, щоб віднесли в сад і в поле. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну та проганяють зиму. А називали випечених пташок «жайворонками» тому, що за давніми легендами ця пташка народилася з сонячного жару.

Вона прокидається разом з сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: «Вже весна прийшла, отже час виходити в поле орати і сіяти, щоб восени зібрати щедрий врожай». Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, які замикають холод і відмикають сонце, весну. Наприкінці зустрічі бібліотекарка Ганна Моторина разом із дітьми та їхніми батьками створили із паперу Стрітенських пташок зі словами:

Благослови мати , весну закликати
Весну закликати, зиму проводжати!