Стереотипи vs Реальність

Добрий вечір! 20 червня до Всесвітнього дня біженців для користувачів бібліотеки провели інформ-компас: «Стереотипи vs Реальність». Метою якого було плекати емпатію, руйнувати стереотипи та підтримувати тих, хто змушений був залишити свій дім, дотримуватися принципу «Не нашкодь», підкреслювати їхню силу, стійкість та культурне багатство, яке вони привносять у нове суспільство.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії понад 14 мільйонів українців – це майже третина населення країни – змушені були залишити свої домівки.

«Майже 6,5 мільйонів є біженцями по всьому світу. Понад 4,5 мільйона повернулися додому на сьогоднішній день або з-за кордону, або з переміщення всередині країни” – інформує Міжнародна організація з міграції ООН(МОМ).
Близько 4,6 млн. млн людей залишаються переміщеними особами в Україні.
Для міжнародного правопорядку і гуманітарного реагування війна в Україні стала наймасштабнішим викликом з часів Другої світової війни.

Важливе для захисту всіх, хто втратив дім через російську агресію. Статус біженця та тимчасовий захист Тимчасовий захист та статус біженця є різними правовими категоріями, які мають різні юридичні наслідки. Багато осіб, які перетинають кордон, часто плутаються в термінах, оперуючи поняттями “біженець” і тому, при зверненні за допомогою, можуть неправильно визначитись з категорією захисту, яку насправді хотіли б отримати.
Головна різниця в тому, що статус біженця – це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право, тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами та проходження адміністративної процедури її розгляду.
Крім того, статус біженця можна отримати тільки в тій державі, кордон якої перетнули вперше, а тимчасовий захист – в будь-якій країні ЄС.
Оскільки тимчасовий захист є негайною і тимчасовою мірою, строк його дії є обмеженим, а захист буде припиненим по завершенню війни в Україні. При цьому строк, на який надається статус біженця є більш тривалим, а припинення війни в Україні не буде автоматичною підставою для його позбавлення.

Щодо тимчасового захисту в Європі слушно буде розказати про головний документ в цій сфері -Директиву ЄС 2001/55/ЕС «про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому», прийняту ще 20.07.2001р. Проте вперше її було активовано Імплементаційним Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 року саме для українців. І таке рішення можна назвати безпрецедентним в історії ЄС.

Право на отримання тимчасового захисту мають громадяни України та члени їх сімей, переміщені з 24.02.2022 року, громадяни третіх країн, крім України, які були переміщені з України, починаючи з 24 лютого 2022 року, та які мали в Україні статус біженця або рівнозначний статус до 24 лютого 2022 року. В рамках тимчасового захисту, переміщені особи на території держави-члена ЄС отримують:
– право на проживання в країні, в якій вона звернулась за тимчасовим захистом;
– доступ до праці, який можна отримати одразу з моменту звернення за отриманням захисту;
– доступ до житла;
– медичну допомогу;
– соціальна допомогу;
– доступ до освіти.

Перелічені вище права надаються особі на весь період дії отриманого нею статусу тимчасового захисту. Біженці мають схожі права, але є певні відмінності. Наприклад, доступ до праці неможливий протягом 6 місяців з моменту подання заяви на отримання статусу біженця.
Внутрішньо переміщенні особи
Внутрішньо переміщені особи – окрема категорія осіб, яких не можна віднести ані до біженців, ані або до осіб, які мають тимчасовий захист.
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Головна відмінність внутрішньо переміщених осіб від перших двох статусів – те, що ці особи лишаються в Україні. З початком повномасштабного вторгнення потужна робота була організована на прикордонні, що приймало перші потужні хвилі майбутніх біженців, на вокзалах різних міст України, що потопали від людей в черзі на евакуацію та прифронтових територіях, надавався широкий спектр послуг: від харчових та гігієнічних наборів до надання притулку, медичної допомоги, психологічної, соціальної підтримки та правової допомоги, допомоги кризових центрів.

Наш святий обов’язок – допомагати тим, хто в біді. Ми також маємо докладати всіх зусиль, щоби кожна людина в світі мала можливість реалізувати своє право на безпеку, гідність та можливість жити в мирі.