І знову сніг (і трохи романтики)

Привіт, друзі! Чи може варто сказати - знову привіт 🙂. Так, сьогодні я з вами вже вітався, але то був допис про вчорашній день (а по часу написання вже про позавчорашній). Так, я тут закрутився у словах — вийшов який незрозумілий каламбур)). Але одним словом: я таки знайшов, про що написати сьогодні.

Хоч цей день і не був таким цікавим та насиченим, як попередні вихідні, зате він видався помірно робочим. Щоправда, замість спокійної роботи довелося знову закривати хвости, а ще братися за чистку снігу, якого за ранок насипало чимало. Снігопад був сильний, але, на щастя, нетривалий. Оскільки я працював, розчищати сніг вибрався вже під вечір, коли сонце почало сідати. Насправді це було дуже красиво, і я зробив кілька фото, намагаючись зловити захід сонця крізь ручку лопати.

Не знаю, чи вдалося передати це на знімках, але помітив цікаву річ: якщо сфокусуватися саме на лопаті, то небо, підсвічене призахідним сонцем, набирало теплих тонів і виглядало значно красивіше. Коли ж наводитися безпосередньо на небо, такого ефекту не було. Кольори ставали більш м’якими й природними, такими, якими вони були в реальності.

Сніг вдалося почистити на подвір'ї. Теплиці сьогодні не чіпав, бо сніг почав сам сповзати, а той, що залишився зверху, вже не такий товстий. Нехай лежить. Коли теплицю ще більше засипле снігом з боків, разом зі снігом, який я поскидав із даху, утвориться своєрідний сніговий панцир. До речі, я помітив, що товстий шар снігу на даху справді допомагає утримувати тепло в будинку. Коли морози тільки починалися і снігу не було, доводилося значно більше підкидати дров, щоб зберігати ту саму температуру. Тепер же дров потрібно менше, і в хаті не так холодно. Це тішить, особливо з огляду на морози — сьогодні передають до –15 °C.

Я добре розумію, що в мене все добре, навіть якщо це відносно. Читаю багато дописів про холод, вимкнення електрики, про те, як важко людям в інших регіонах, зокрема на Київщині й у самому Києві. Люди мерзнуть у багатоповерхівках без світла й опалення, і я навіть не уявляю, як зараз вижити в квартирі за таких умов — це справжній жах. Так, влада закликає людей виїжджати в села, але я також бачу дописи, де пояснюють, що в селі тепло з неба не падає. І це правда. Зимове життя в селі непросте: потрібно багато працювати й готуватися ще з літа — заготовляти дрова, утеплювати будинок, продумувати автономність. Узимку без благ цивілізації там важко, і автономність має свою ціну, часто дуже високу. Але якщо підготуватися заздалегідь, таку зиму пережити значно легше.

Ще з побутових дрібниць: сьогодні замовив новий пильний диск до своєї торцювальної пили, бо старий уже майже не ріже. Він ще працює, але так, що все димить, ніби тут день випалювання. Ламінату доводилося різати багато, а його верхній шар дуже зносостійкий, тож не дивно, що диск зіпсувався. Коли різав ламінат, навіть іскри летіли. Тож замовив новий диск — за кілька днів заберу його на Укрпошті, доставка безкоштовна. Заодно замовив батькові подарунок на день народження — газовий паяльник, про який він колись казав, що хотів би мати.

І наостанок — трохи романтики. На одному з фото, якщо добре придивитися, можна побачити молодого чоловіка з величезним букетом троянд. Думаю, це хлопець дівчини, яка живе навпроти. Вона мешкає з батьками, а він, мабуть, приїхав привітати її з днем народження або з якимось іншим святом. Це виглядало дуже щиро й по-справжньому мило: зима, сніг довкола — і хлопець із великим букетом для коханої. До речі, ця дівчина колись брала участь у «Голосі країни». До фіналу вона не дійшла, але сам факт цікавий. Хто знає, можливо, я живу по сусідству з майбутньою зіркою 🙂.