Проблеми з опаленням і водою

Друзі, якщо вчора я писав у дописі, що хочу їсти, то сьогодні вирішив навпаки — трохи подразнити вас апетитною на вигляд стравою 😁. Це всього лише гречка та яєчня, але, як на мене, дуже красиво подано. Зелена цибулька додає апетиту. І справді було дуже смачно. Іноді навіть найпростіші речі можуть бути неймовірно смачними.

А талант до красивої подачі — у моєї дружини. Мені дуже подобається, як вона це робить. Я теж готую доволі смачно (хоча і набагато рідше), але з подачею в мене все значно простіше — звичайно і без особливих прикрас. Красиво оформити страву в мене виходить рідко. Та й, чесно кажучи, я ніколи особливо до цього не прагнув.

Це така маленька ремарка про їжу на початку.))

А головний наратив сьогоднішнього дня — те, що надворі вже значно потепліло. Вдень можна навіть не опалювати будинок, лише вночі, бо все ж буває легенький морозець. Тож учора я перевів котел у літній режим — коли він працює тільки на бойлер і гріє воду.

Але щось пішло не так. Уже сьогодні збився датчик температури, який відповідає за опалення першого поверху, і тепла підлога перестала гріти. У результаті стало досить холодно. Поки що не знаю, як це виправити — пробую різні способи, але нічого не допомагає. Схоже, доведеться загасити котел і розпалити його знову. Це не проблема, головне, щоб помогло.

Здається, щось подібне вже було раніше. Пригадую, що це були якісь «глюки» з датчиком. Сподіваюся, цього разу теж усе вирішиться.

До того ж знову назріває проблема з водою. Минуло приблизно пів року відтоді, як я чистив подачу води до реле — я тоді навіть писав про це допис. І схоже, що проблема повертається: тиск падає, а потім різко зростає. Це все жорстка вода - вузький отвір дуже швидко кальцинується. Отже, доведеться знову чистити. Не знаю, чи матиму на це час завтра, бо планую клеїти шпалери в коридорі. Але найближчим часом це точно треба зробити.

Отак і виходить: жити в заміському будинку — це бути одночасно і сантехніком, і майстром на всі руки, і ще опанувати купу різних професій. За кілька років життя тут я поступово всього цього навчився.

Я, чесно кажучи, до цього не прагнув — просто хотів жити у власному будинку. Але якщо не хочеш щоразу платити майстрам по кілька тисяч гривень, то доводиться освоювати все самому.

Так і живемо. І в даний час це просто чудово, якщо замислитися.