Розколяда

Привіт, друзі! Сьогодні в нас відбулася розколяда — це коли люди збираються і проводжають сезон різдвяних свят, сезон коляди, востаннє публічно (ну або просто разом) виконуючи колядки. Це не обов’язково, але дехто так робить, і це хороша традиція. Власне, щоб традиція жила, щоб зібратися разом і влаштувати такі проводи коляди.

В основному зібралися куми: хрещена Максима, хрещена Маркіяна, хрещена Даринки. З хрещених-чоловіків був лише хрещений Максима — інші, можна сказати, «сачкували» й не змогли приїхати. Також дружина привітала свою куму з днем ангела: вчора забула, геть вилетіло з голови, тож сьогодні вже надолужили. Подарували їй коробочку цукерок. Кума принесла їх і поставила десь — чи на стіл, чи ще кудись, уже не пам’ятаю, бо був шум і гам: усі якраз приїхали, роздягалися. І тут Максим несе ту коробку з цукерками та кричить, що хоче цукерку. Я починаю відкривати, і тут підходить кума, сміється та каже: «То мої цукерки, мене привітали з іменинами! Дивися, вже вкрали». Кажу, що малий хоче, але питаю, чи можна. Вона відповідає, що вони тверді, навряд чи він прожує — така густа карамель із горішком. У результаті цукерок Максимові я не дав, дав йому щось інше, а цукерки кума зрештою залишила й забула, тож вони лишилися у нас))).

А ще дівчата сьогодні перед зустріччю ходили в сауну до ще однієї з моїх кум — кумів, кумих… не знаю, як правильно сказати 🙂 Поки вони були там, я залишився з дітьми. Уже була помита картопелька: ми завжди беремо дрібну, миємо, натираємо олією та спеціями й запікаємо разом зі шкіркою — дуже смачно виходить. Дружина пішла з подругами, а я мав поставити картоплю в духовку, але не знав, у якому режимі вона зазвичай запікає. Дзвонити не хотів, тож вирішив скористатися новітніми технологіями — запитав через Google Lens, а далі штучний інтелект Gemini. Зробив фото меню плити, і він одразу визначив модель, усі функції. Я спитав, у якому режимі краще запікати картоплю, щоб була хрумка скоринка. Він порадив два режими — значок піци й вентилятор із зигзагом - я вибрав другий. І не прогадав: картопля вийшла дуже смачна, трохи інакша, ніж у дружини — хрумкіша по-іншому, але теж чудова.

На столі була ще рулька — навіть дві. Одну привезла кума №2, хрещена Маркіяна. Отак ми офіційно закрили сезон свят. Уже й пора: на носі 26 січня, а через тиждень — Стрітення. Після нього, як кажуть, уже не колядують — принаймні за церковною традицією. Звісно, ніхто вам цього не заборонить, але з весни в людей уже зовсім інші клопоти й інші обрядові пісні, якщо хтось ще й таких традицій дотримується, але то вже мабуть точно для малої кількості людей.