Розколяда у церкві
Привіт, друзі. Так, знаю — ще минулого тижня писав, що в нас уже була розколяда. Але то була домашня, родинна: зібралися куми, тепла компанія, вирішили просто поколядувати разом.
А сьогодні ми з дітьми та зі шваґром побували на розколяді в церкві. Фактично — останній день різдвяного циклу, коли ще колядують. Завтра вже Стрітення, а далі починається зовсім інший цикл — не різдвяних свят, а тих, що ведуть до Великого посту. Тож це була, можна сказати, фінальна розколяда. 😁
Коли дружина написала, що буде розколяда в церкві, я подумав, що це буде щось стандартне: зберуться люди, поколядують — і все. Але, чесно кажучи, я зовсім не очікував, що це виявиться справжньою тусою 😄. Причому не в самій церкві, а в церковному кафе в підвалі. Я вже кілька разів згадував про це місце — при монастирі є кафе, яке дуже люблять діти: солодощі, кава, какао з молоком, можна просто посидіти й щось смачне з’їсти.
Сьогодні ми були там усією компанією: з моїх дітей — Даринка і Маркіян. Маркіян, який не надто витримує довгі богослужіння (хоча ми загалом туди не так часто ходимо), має один головний стимул — потім піти в кафе і посмакувати чимось солодким 😅 Тож ми просто зайшли туди — і не сподівалися, що саме в кафе відбуватиметься все дійство.
А там усе було дуже круто підготовлено: стояла апаратура, колонки, дядько грав то на скрипці, то на акордеоні, монахи співали з мікрофонами, колядували. Але найцікавіше — активно залучали всіх: і парафіян, і дітей. Було щось на кшталт “вгадай коляду за мелодією”, вікторини для дітей, спільні колядки.
А ще — смаколики. За коляду винесли величезну тацю пампухів — неймовірно смачних. Ми їх із задоволенням поласували. На кожному столі стояв графин із дуже смачним узваром — діти пили, скільки хотіли.
На дворі ж було реально холодно — –15. Довго стояти не виходило: варто було вийняти руки з кишень — і за дві хвилини вони вже крижані. Десь за пів години до кінця розколяди Маркіяну раптово заболіла голова. А розколяда, до речі, виявилася значно довшою, ніж година.
Ми вийшли з ним надвір, і я, не подумавши, взяв ті пампухи з собою і тарілку пампухами, які взяв додому дружині та сестрі в руку 😄 Довелося постійно міняти руки — так було холодно. Зате прогулянка пішла на користь: голова в Маркіяна перестала боліти. Щоправда, схоже, що він підхопив якусь застуду, не сьогодні звісно, а раніше — просто сьогодні воно дало про себе знати. Вдома почав чхати. Сподіваємось, що пронесе — хворіти зараз зовсім не хочеться.
Загалом же день був дуже сімейний. Ми нікуди не їздили (після повернення з церкви), до нас ніхто не приходив. Після повернення додому просто присвятили час домашнім посиденькам - розмовам, настільним іграм, а ще нарешті склали лего, який подарували Маркіну на день народження ще майже місяць тому)).
Ось такий у нас вийшов теплий, сімейний день.
Бажаю вам теж спокійної та мирної ночі.
На добраніч 🌙
