Стіміт знову поламався

Привіт, друзі. Платформа Steemit зараз працює просто жахливо. Неможливо нічого нормально переглянути, а вже про створення допису годі й говорити. Тож я серйозно замислився, чи взагалі зможу сьогодні щось опублікувати, адже не факт, що текст із стороннього застосунку вдасться коректно завантажити.

У підсумку довелося знову встановлювати Steemit Mobile на телефон. Довгий час він у мене лежав без діла, бо всі пости я зазвичай публікую з комп’ютера, а мобільним додатком майже не користуюся. Навіть коли доводилося писати з телефона, я користувався звичайним браузером — блог через нього працював цілком непогано. Але зараз не працює взагалі нічого.

Тож довелося лізти в Google Play, шукати додаток і завантажувати його наново. Нещодавно я якраз почистив телефон і видалив усе зайве — цей застосунок теж, бо просто займав місце. А тепер ось знову знадобився.

Звернув увагу, що кількість завантажень у додатка досі дуже невелика: як було трохи більше п’яти тисяч, так, здається, і залишилося. Як на мене, це дуже мало. Хочеться вірити, що це не показник малої кількості активних користувачів платформи, а радше того, що більшості вистачало стандартного браузерного клієнта, і мобільним додатком просто мало хто користувався. Не знаю, чи зарахується моє повторне завантаження — гадаю, так, адже це все ж ще одне скачування.

Сам застосунок, до речі, працює. Я зайшов, проглянув стрічку, залишив один коментар для тесту — і пішов писати цей допис.

Втім, писати сьогодні особливо й нема про що. Формально це вже четвертий день різдвяних свят, неділя. Якби був звичайний робочий графік, то вже давно можна було б працювати, але сьогодні вихідний. Зранку навіть промайнула думка взятися за комод, який ми вчора купили для Даринки, але вона так само швидко й зникла, як і з’явилася.

Погода надворі така, що й носа не хочеться висовувати: дує сильний холодний вітер, падає сніг. Його небагато — лише тонкий шар, бо вітер здуває його кудись у далечінь. Але загалом погода справді зимова: все довкола знову стало білим. Тож перед Новим роком сніг до нас таки прийшов.

Хоча, якщо чесно, хотілося б, аби він з’явився ще перед Різдвом — для атмосфери. Бо Новий рік для мене не зовсім свято, а радше просто злам року, календарна межа — і все.

До нього, втім, залишилося лише три дні, а за цей час у мене вже назбиралося чимало роботи, тож доведеться активно попрацювати. Потім — Новий рік, далі знову кілька робочих днів аж до п’ятого числа: другий Святвечір і день народження Маркіяна. Потім Йордан і Водохреща, далі — день народження Даринки, а тоді невелика пауза до кінця січня, коли будуть ще кілька днів народження — можливо, святкуватимуться, а можливо й ні.

А потім — велика пауза аж до середини, а то й кінця лютого, коли день народження у дружини. А там, дивись, і зима закінчиться.

P. S. Я так і не зміг опублікувати цей допис з мобільного додатка, бо пише, що теги неправильні, хоча все як зазвичай, то ж пробую з стімітблогу, він якось з горем пополам завантажився, але я не певен, що допис опублікується.