Відпочинок і не тільки

Привіт, друзі! Мушу хоча б спробувати написати сьогоднішній допис, хоча я страшенно втомлений і мене буквально вирубує. Хотілося б розповісти все детально, але на це зараз просто немає сил.

Насправді вражень у мене вистачило б на три-чотири великі дописи. Останні два дні були настільки насиченими, що все це неможливо втиснути в одну публікацію.

Учора ми з дружиною та знайомими поїхали на озеро. Там виникла неприємна ситуація: частину берега відгородили від людей. Наші знайомі навіть викликали поліцію, писали заяву, сперечалися та з'ясовували, наскільки законними є такі дії.

Потім ми поїхали в інше місце — дуже красиве, доглянуте та затишне. Там зустріли захід сонця і залишилися ночувати в наметах. До речі, я не ночував у наметі вже дуже давно. Ще за кілька днів до початку повномасштабної війни мені прийшов поштою замовлений власний намет, але я так жодного разу його і не випробував. Цього разу теж користувався не своїм, а наметом знайомих. Для кемпінгу він навіть виявився зручнішим — розкладався та складався буквально за лічені хвилини.

Сьогодні після ночівлі ми знову поїхали на озеро. Я добряче засмаг і майже згорів на сонці. А далі почалися пригоди з дорогою додому.

Знайомі підвезли нас до автобусної зупинки, ми сіли в автобус, але там трапилася ще одна неприємність. У дружини не спрацював валідатор, тому вона оплатила проїзд через NFC на телефоні. Коли зайшов контроль, виявилося, що оплата чомусь не відобразилася. Ми довго намагалися пояснити ситуацію контролерці, але вона була непохитною: або штраф, або викликає наряд поліції і додому ми б потрапили нескоро. І хоча я був дуже злий, у підсумку довелося заплатити 500 гривень.

І навіть після цього ми не встигли дістатися додому без пригод — частину дороги ще довелося йти пішки.

Зараз я просто неймовірно втомлений. Сонце, дорога, несподівані пригоди та купа емоцій зробили свою справу. Хотілося б розповісти про все детальніше і по порядку, але це вже, мабуть, іншим разом.

А поки що нехай це буде просто коротка замітка про дуже насичені два дні, які я точно ще довго пам'ятатиму.