Cat is the guardian of my house!

Мій кіт залишився в Україні охороняти мій дім... Я дійсно вірю, що мій кіт - це оберег і часто малюю в уяві картину, коли повернуся, схоплю його на руки і понюхаю його шерсть!
Цікаво, чи пам'ятає кіт, що в нього було три божевільні господині, які іноді сварилися - хто перший візьме кота, я не знаю :)

Коли ми збиралися їхати за кордон, то приймали важко рішення: що робити з котом? Діти хотіли взяти з собою нашого кота Еда Грея. Знаєте – дітям здається, що все можливо, тоді коли дорослі говорять багато «але»! Мені довелося прийняти рішення: у кота немає паспорта, щоб летіти, нам довелося перетинати кордон пішки і мені потрібно було захистити дітей від натовпу переляканих, іноді агресивних людей. Я б фізично не змогла забрати свого вихованця і мені було дуже сумно... Я вирішила залишити кота в Україні з чоловіком, щоб йому було краще. Адже для нього нічого не змінилося, він не знає, що зараз війна. А якщо мій чоловік не зможе доглядати його, то відвезе кота в село, де він народився і виріс. Добре, що на вулиці тепло, він виживе...

Минуло більше трьох місяців від початку нашої найдовшої подорожі в моєму житті. Наш близький друг живе в нашому будинку і доглядає кота. Я кажу, що кіт охороняє мій дім :)
Я хотіла написати кумедний пост про те, як мій кіт пристосувався до життя в нашому новому домі, ще тоді, коли в Україні був мир, але не встигла. Такі гарні кадри були на моєму телефоні, який залишився в Україні. Але все ж деякі з них я знайшла в телефоні Вікторії. Тому поділюся своїми чудовими спогадами про наше довоєнне життя.
Улюбленим місцем, де любив відпочивати наш кіт, є сходи. Ми завжди знаходили його там, або між першим і другим поверхом, де він лежав розслаблений, як цар звірів )))

Він не любив, щоб його брали на руки. Розумів, що нам це подобається, і змирився з нашою потребою. Але він завжди намагався вирватися на волю. Кіт просто любив лежати поруч з нами.
Його спочатку не пускали гуляти, бо боялися, щоб його не вкусив бродячий собака. І він любив виходити на балкон. Дуже цікаво було спостерігати, як наш кіт Ед Грей дивиться з балкона на вулицю, як людина, якій цікаво - що там робиться )))
Іноді я забувала забрати свого кота з балкона, і він там довго сидів :)

Особлива процедура, яка зазвичай не подобалася коту - купання! І це змогла лише Даринка. Я не знаю, як вона домовилася з котом, бо кілька місяців тому ми втрьох намагалися його купати, а він нас вкусив і подряпав нам руки! А Дарина купала його одна. І все було нормально :)

Ввечері ми любили посидіти на м’яких кріслах – мішках, а наша Даринка змогла на такий мішок посадити кота. Ви тільки подивіться в якій позі він сидить ))) І так він міг посидіти хвилин 15 :)

Він дуже розумний і навіть мудрий кіт. Я дуже хочу повернутися в Україну, щоб цей кіт знову жив зі мною. Я виховувала його від народження, він як моя дитина. У мене милі почуття до нього...

Сьогодні мій друг надіслав мені фото, де ЕдГрей сидить біля мого вікна і гріється на сонечку, їсть траву і спілкується з подругою :)

Я хочу думати, що він мене пам'ятає :)