The next place on our journey "away from the war" is Turkey

Кажуть: СТРАХ має великі очі :)
Найбільше, чого ми боялися: яка ситуація з ковідом? - шукаючи варіанти куди поїхати далі? Коли розпочалася війна, ковід кудись подівся, але в світі продовжують бути обмеження.
Отож, перебуваючи в Будапешті, ми запитали про це працівників готелю. Вони організували для нас похід в лабораторію, де ми могли зробити антиген тест на 48 годин.
Спочатку ми хотіли полетіти до Анталії, де вже перебували декілька наших друзів і ми відчували більше сміливості поїхати в незнайому Туреччину самостійно. Раніше ми двічі були в Туреччині, але лише тур до готелю "все включено". Опинитись в країні, не знаючи мови, не знаючи звичаїв, правил перебування було страшно.
Ми почали вивчати правила в'їзду в Туреччину і останнє оновлення з 12 березня ( це була саме дата нашого вильоту) говорило про те, що діти до 12 років не потребують тесту ( до речі це мене завжди дивувало: хіба людина, якій 11 років є меншим носієм вірусу, ніж доросла людина?), але в любому випадку це була хороша новина для нас!
Ми не маємо вакцинації, батько моїх дітей є проти! Але ми двічі хворіли на ковід19 в легкій формі. Останній раз ми робили ПЛР тест 5 листопада 2021 року, він був позитивний. Ми прочитали на турецькому сайті, що такий тест є документом, який дорівнює вакцинації, якщо не минуло 180 днів.
І ми вирішили не робити тест, який коштує 25 $. Словом, ми зекономимо 50 $. Ось ми прийшли в лабораторію, яка є біля "Око Будапешту". Ми ще трохи вагалися. Але тоді ми помітили, що мій телефон розрядився і я не маю зарядного пристрою! Це чомусь відбулось саме зараз, і це було наче підтвердження того що нам дійсно не потрібно робити тест. Також дехто говорив, що для жителів України є поблажливе відношення, тому що багато людей є біженцями.

Ми поїхали в готель, і ще раз перечитали правила. На іншому сайті було написано, що позитивний ПЛР тест має бути роздрукований англійською мовою! О Господи! Оце так зекономили!!! Що ж робити? Я зателефонувала в лабораторію Ескулаб в Україні і пояснила нашу проблему! Уявіть собі, вони прислали нам англійською мовою документи протягом 20 хвилин. Можливо комусь із вас пригодиться наш досвід!
Увечері ми ще гуляли з моїм сином та внучкою. Це був незабутній тиждень в Будапешті, який ми провели разом! Ми мали тут більше часу один для одного, ніж коли жили в Україні. Я пригадую, коли мій син приїзджав до мене додому на каву і пив лише каву, яку я готувала для нього, дивлячись в мобільний телефон. Він завжди працював і не мав ніколи часу для спілкування. Моя кава найкраща для нього... Мамина кава найсмачніша, тому що зварена з любов'ю :) А зараз час наче зупинився. Ми намагались дати більше уваги один одному, тому що з'явилось усвідомлення того, що життя дорогоцінне, і що найважливіше - це люди, заради яких ми працюємо і добиваємося цілей! А якщо немає для кого, все змінюється і стає неважливо!
Ми знову летіли, а вони залишались в Будапешті. До скорої зустрічі, дорогі!

І ось настав ранок нашого польоту. Ми встали о 5:30 год ранку. О 7 ранку ми ще зайшли в ресторан, тому що сніданок був оплачений. Я взяла одне яблуко з собою. Трохи їжі і чай, який я запхала в себе ))) , тому що я не хочу їсти настільки рано. Але діти поїли, це добре!
Ми замовили таксі Болт, яке тут працює чудово! Для мене було новиною, що таксі реєструється до твоєї банківської української картки і коли ти завершуєш поїздку, вже все оплачено. Також ми розраховувались всюди з допомогою Google pay з наших карток Приват банку та Моно банку. Тому жодних проблем з обміном валюти не було. В Будапешті можна практично все купити, розраховуючись карткою. Навіть фірмову булку в кіоску, що на вулиці.
О 8 год прибули до Аеропорту Будапешту. Свій політ ми замовили 10 днів тому, лише в суботу був найбільш вигідний рейс о 10:30 год ранку. Це прямий рейс Будапешт - Анталія, тривалість 2,5 години. Ми заплатили за переліт 300 $ за нас трьох. Для порівняння, якщо б ми взяли квитки пізніше і не в суботу, тоді летіти потрібно було б 6 годин з пересадкою в Стамбулі. І вартість такого рейсу була 530 $.
До нас підійшла перелякана молода жінка з дівчинкою, родом з Київської області. Перейшла кордон, волонтери привезли до Будапешту, вперше в житті летить в літаку, боїться! ПЛР тесту не мала, словом надіялася що все буде ок. Пройшли чекін. Головне, що в нас питали про ПЛР тести, а в неї не питали. Бог піклується про біженців! Наші позитивні ПЛР тести спрацювали! Це як сертифікат про одужання. Пройшли таможню, опинились в duty free. І ось тут головний сюрприз! Нам, українцям, вручили три сертифікати на суму 12×3=36 євро. На них було написано: трохи комфорту для вас! Ми обміняли ці сертифікати на два сендвіча, три апельсинових соки, два тістечка, одне яблуко та дві води :)

Нарешті ми всілись в літаку і розпочався цей магічний захоплюючий процес, якого я завжди трішки боюсь та безмежно захоплююсь цим досягненням людства - літанням під хмарами, потім над хмарами...
І ось вже видно засніжені верхівки гір над Туреччиною, озера, і вже ми летимо над морем!!! Цього разу настільки низько та довго ми летіли над морем, що я подумала - літак впаде в море! Це було круто! Пілоти та стюардеси для мене це якісь особливі люди, які вибрали таку роботу! 2,5 години проминули доволі швидко. Віка встигла виспатись :) Вона вміє спати сидячи, на відміну від мене.

І ось ми з нашими рюкзаками, в теплих зимових куртках приземлились в аеропорту Анталії. Тут нас зустрів друг мого сина, який має великий досвід подорожей. Він літає в подорожі майже щомісяця. Туреччину полюбив дуже і має тут багато друзів турків. Отож ми сіли спочатку в таксі, потім в автобус і я почала робити фото вже з вікна транспорту, настільки інакшими і красивими були пальми, гори, мечеті за вікном! По дорозі наш автобус зупинила поліція, перевірили паспорти. Здається тут бережуть порядок!

Наша зупинка Кемер. Місто оточене дуже красивими горами. Лунає спів мечеті. Мені завжди хотілось дослідити Туреччину поза межами готелю "все включено". Я мріяла побути тут місяць, поїздити і подивитись історичні місця, каньйони та водопади. Але я не знала що причиною моєї подорожі буде війна... Тут ми винайняли собі апартаменти на кілька днів. Моя Вікторія великий профі в пошуку airbnb. Вміє знайти найкращі за хорошу ціну. Ми провели там 2 дні по 45 $. В порівнянні з квартирою студіо за 50 $ в Будапешті, де не було навіть простої пральної машини, ці апартаменти мали дві розкішні кімнати, посудомийну машину, пральну машину та машину для сушіння одягу.
Далі ми переїхали в дешевший готель, але дуже затишний, де були гарні краєвиди гір...
Я сподіваюсь наш досвід в Туреччині буде вам цікавий!

Я бажаю всім нам, щоб перемога настала якнайшвидше і жінки з дітьми повернулись в свою мирну квітучу Україну! Щоб наші будинки були збережені! Хай Бог благословить наших захисників на передовій. І тих людей, які в своїх містах виконують волонтерську роботу для для перемоги!