Осіння пора золота

Привіт, другі!
Ранок у мене почався не дуже гарно - хотілося б краще!))) Було таке відчуття, що я вагітна і у мене токсикоз!)))
Їсти нічого не хотілося, але ж треба було приймати купу ліків, а без їжі не можна... Мій чоловік зробив мені вівсянку, я покришила туди третину зеленого сблука, вичавила трохи лимонного соку, проте не з'їла навіть половини...

Потім заварила зеленого чаю в заварному чайнику, налила в чашку, вкинула туди шматочок лимону і випила з задоволенням...)))

Потім слідом випила ліки і нудота трохи вщухла... Недарма мені казали, що красні крапельниці переносяться гірше...)))
Ну, нічого... БУДЕМО ЖИТИ!)))

За секундами – хвилини, за годинами – дні:
Здається, земля швидше крутиться!
Нам з тобою Доля-ворожка, і й не нам одним,
Відкриває нові сторінки...

Кому - щастя повною мірою, а кому - сум
Пророкує раптом без жалю!
Хтось знову почує: "Привіт!" Хтось - "Прощавай!!!",
Наповнюючись осіннім холодом...

Все швидше і вище вгору душі політ! -
Боже, як чудово жити на світі!
Нехай бере нас у полон подій нових хоровод,
У життя вриваючись, наче свіжий вітер!

Нагадай, Доля-ворожка більше ясних днів,
Радості, тепла, кохання й щастя!!!
Щоб, прокинувшись в осяянні сонячних променів,
Чути тільки ласкаве: "Привіт!!!"

Мій син поїхав на вихідні до свого друга на дачу, бо вже через кілька днів у нього закінчується відпустка...
Дача товариша знаходиться на затоці Дніпра, і що саме цікаве - неподалік дачі онучки...
Хлопці ловили рибу, коли на поверхню затоки сіли лебеді... Чесно кажучи, я думала, що лебеді вже відлетіли у теплі краї, але чомусь ця зграя ще досі тут, в Запоріжжі...
Шкода, що у сина не дуже якісна камера на смартфоні, тому фотографії вийшли не досить чіткими та гарними, тим паче, що сонце вже сідало за обрій...

Щиро бажаю всім здоров'я, щастя і мирного неба над головою!

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2