Рутина та війна

З продовженням тривалої війни велика частина суспільства розуміє, що їм доведеться налагодити певний спосіб життя поруч із війною. Налагодження такої рутини — це складне завдання, яке вимагає сімейної організації та значних душевних сил.

Спробую зачепити декілька сфер, які є важливими для підтримки рутини в надзвичайному стані.

Світлина: власний архів

Розпорядок дня під час війни

У перші тижні війни здавалося, що час зупинився. Все припинилося – навчання в школах, робота та фактично всі аспекти повсякденного життя.

Поступово системи почали відновлювати свою діяльність, наскільки це можливо в умовах надзвичайної небезпеки, з якими ми стикаємося. На цьому етапі більшість шкіл працюють у звичному режимі та більшість робочих місць також повернулися до майже нормальної роботи.

Рутина дня має величезний вплив на рівень нашої психологічної стійкості, а головний меседж полягає в тому, що ситуація досить небезпечна для того, щоб вести життя настільки нормальне, наскільки це можливо.

Ми рекомендуємо вам виходити на роботу та відправляти дітей до школи, якщо це можливо у вашому районі, розуміючи важливість щоденної рутини для психічного здоров'я.

Дозвілля – гуртки та хобі

З початком війни багато людей раптово зупинили свої попередні звички, особливо ті, що стосуються дозвілля та мають на меті приносити задоволення.

У більшості випадків діяльність була припинена через загрозу безпеці. В інших випадках люди уникали дій, спрямованих на задоволення, через почуття жалю за втрати, яких зазнав наш народ, і через почуття дискомфорту щодо продовження звичайного життя.

З поверненням до навчання та роботи настав час повернути та дозвілля, що має велике значення для нашого психічного стану.

Надсилайте дітей на гуртки, які знову почали функціонувати, та дозволяйте їм брати участь у заняттях, які вони люблять, виходьте на прогулянки або пробіжки, поверніться до мистецтва чи гри на інструментах. Саме час повернути звички недавнього минулого та наповнити себе енергією.

Новини під час війни

Одним з головних ризиків у цей час є безперервні новинні трансляції на телебаченні та постійне прагнення бути в курсі подій. Це змушує вас споживати новини у значно більших дозах, ніж це потрібно, що, своєю чергою, посилює відчуття тривоги. Таким чином, виникає порочне коло, яке важко розірвати.

Без сумніву, в перші дні війни було важко відірватися від новин і здавалося, що кожної хвилини відбувається ще одна важлива подія, яку потрібно знати та розуміти її наслідки.

Зараз ситуація трохи інша, та ви, безумовно, можете й повинні зменшити кількість споживання новин, щоб залишити час і місце для інших занять і для споживання контенту, не пов'язаного з надзвичайною ситуацією.

Стосунки під час війни

З продовженням надзвичайної ситуації ми чуємо про все більше пар, стосунки яких опинилися в кризі. Без сумніву, відчуття загрози життю відсуває на другий план все, що не сприймається як необхідність для виживання: їжа, безпека, дах над головою. У такій ситуації природно, що пари менше говорять один з одним і більше зайняті виживанням та управлінням сімейним осередком.

Однак дистанція, що виникла між партнерами, може збільшуватися й погіршуватися, якщо дозволити цьому продовжуватися.

Зараз, коли відчуття екзистенційної тривоги, що панувала в перші дні війни, трохи знизилася, варто знову почати вкладати зусилля в стосунки – говоріть один з одним, сядьте ввечері за келихом вина після того, як діти пішли спати й діліться своїми почуттями та переживаннями, вийдіть разом на прогулянку по району або займіться спільною діяльністю.

Найважливіша наша порада в цьому питанні – намагайтеся бачити у партнері не лише функцію, яку він виконує для вас або для ваших спільних дітей, а й людину, яка страждає, хвилюється та тривожиться так само як і ви.

Психологічна підтримка під час війни

Багато людей відчувають, що їм важко відновитися від страху, який панував у перші дні війни – для декого це пов'язано з емоційною структурою або спогадами з минулого, які заважають відновленню, інші супроводжували дітей і партнерів до строкової та резервної служби, що триває й досі та викликає нескінченні тривоги та занепокоєння, дехто зазнав особистих втрат, які важко описати та зрозуміти.

Причина емоційної складності не така важлива. Важливо те, як ми реагуємо.

Я раджу вам, якщо відчуваєте, що тривога або депресія поглинають значну частину вашої душі, якщо важко спати або їсти, не можете відірватися від телевізора та не маєте емоційних і фізичних ресурсів для роботи, дітей та партнера – не залишайтеся з проблемою наодинці та зверніться за професійною психологічною допомогою.