Нюанси роботи/work nuance

Привіт усім!
Давненько вже не бачились. На це є причини: робота (як же без неї) і навчання. Я вже говорила, що утримувати баланс дуже складно, і чимось, зрештою треба трішки жертвувати. Ну, я людина розумна, тому на пріоритет поставила карʼєрний розвиток. І хоч я дуже люблю свою роботу, і з радістю ходжу на неї, проте є свої нюанси. От саме про це хочу сьогодні і розповісти.

Так я наближена людина ректора, і завжди біля нього, то буває, що часу на деякі елементарні речі просто немає. Перше, і найголовніше - я не можу покинути приймальню. Тобто, поки є шеф, я завжди на місці. Так що, навіть елементарно сходити до вбиральні я просто так не можу. Зрозуміло, що я іноді домовляюсь із дівчатами (теж помічницями ректора, але в іншій сфері), і вони мене страхують. Потім, такої штуки як обід, по-факту в мене немає. Проте важливо зазначити що лише в дні, коли шеф на місці. Дуже часто він у цей час уже їде, але що цікаво, у 70% випадків повертається.
Цей факт вплинув на мене у вигляді стрімкого схуднення, і тепер я на 6 кілограм менше, ніж була два місяці тому. Хоча, мені це подобається. Головне шлунок не зіпсувати).
Наступний момент полягає у тому, що дуже часто робочий день не фіксований. Буває я на роботі і до 6, і до 8 вечора.
Окрім того, що я завжди поруч із ректором, є ще один нюанс: лише я та безпосередньо Шеф маємо доступ до ректорату. Навіть прибиральниця не може зайти без мого дозволу. Ключі на вахті їй просто не дадуть. Також я володію замками від сейфів, де зберігаються інші ключі та різні печатки ректорату.
Тобто, відповідальна і висока посада завжди супроводжується не менш великими обовʼязками. Коли я прийшла на роботу, мені це все одразу розказали та пояснили, тому я розуміла на що підписуюсь. Та ці нюанси я не вважаю чимось прямо надзвичайним, адже на кожній роботі є свої як плюси, так і мінуси. Найголовніше - атмосфера, яку формує колектив та залучення у свою справу.
Такі от справи. Буду рада коментарям! Всім до зустрічі)

Hello, everyone!
It's been a long time since we've seen each other. There are reasons for this: work (of course) and study. I've already said that it's very difficult to maintain a balance, and you have to make some sacrifices. Well, I'm a smart person, so I prioritised my career development. And although I love my job very much, and I'm happy to go to work, there are some nuances. That's what I want to talk about today.

Since I am the rector's close associate and am always with him, it happens that there is simply no time for some basic things. First, and most importantly, I cannot leave the reception area. That is, as long as the boss is there, I am always there. So, I can't even go to the toilet without permission. Of course, I sometimes make arrangements with the girls (also rector's assistants, but in a different field), and they insure me. Then, in fact, I don't have such a thing as lunch. However, it is important to note that only on days when the boss is on site. Very often he is already leaving at this time, but interestingly, in 70% of cases he returns.
This fact has affected me in the form of rapid weight loss, and now I am 6 kilograms less than I was two months ago. Although, I like it. The main thing is not to spoil my stomach).

The next point is that very often the working day is not fixed. Sometimes I work until 6 or 8 pm.
In addition to the fact that I am always close to the rector, there is another nuance: only I and the rector have access to the rector's office. Even the cleaner cannot enter without my permission. They simply won't give her the keys on duty. I also own the locks to the safes where the other keys and various seals of the administration are kept.
In other words, a responsible and high position is always accompanied by equally high responsibilities. When I came to work, I was told and explained all this immediately, so I understood what I was signing up for. But I don't consider these nuances to be anything out of the ordinary, because every job has its pros and cons. The most important thing is the atmosphere created by the team and the involvement in their work.
That's how it is. I look forward to your comments! See you all soon)