Чергова грибна епопея

Приблизно раз на рік я купую міцелій. Це вже як традиція 😂 Потім я старанно вирощую гриби, які я не їм. Яке сподіваюся, що цього разу буде по-іншому, що наявність мультипечки дозволить вигадати щось простіше за варку. Наприклад, просто запекти собі шампіньошки.

Але цього року я купила ще й гливи. Теж готовий міцелій. З сухим я більше не заморочуюсь, адже жоден мій експеримент не був успішним. З гривами це я експериментую вперше, але думаю, що все буде гаразд, бо купувала у вже перевіреного продавця - Українських печериць.

Друга покупка - це невеличке оновлення гардеробу. Зазвичай я одягаюся дуже просто, бо для мене головне - тепло й зручність. А зараз, коли з взуття я ношу лише спортивне, тим більше. Але треба мати щось більш яскраве. Вирішила купити кофту від львівської дизайнерки Iren Klaire. В цілому мені все сподобалося. Якість задовільна,, лекала мені пасують. Один момент - це блиск. От це я не люблю, всілякі там паєики, блістки моментом здешевлять будь-яку річ. Для мене це щось на межі вульгарності. Але помітила я це коли вже забрала пакунок. Вирішила не повертати, тим більше, що кофта мені підійшла. Просто наступного разу буду уважніше, купуючи одяг цієї дизайнерки.

А це просто Мішель й Скрьоня (Радість). Ушпротилися й сплять 🤗

А, після сьогоднішнього ранку на роботу я так й не поїхала. Ну бо просто вже сенсу не було. Після відбою мені ще півтори години їхати… ну й що б це було? Приїхати, випити кави й їхати назад? Тож я просто написала, спитала. Т.в.о. завідувачки відповіла, що сиди вдома. Може хто б заперечував, а я не стала 😉