Крок за кроком

Сьогодні продовжувала розгрібалки. Зверху - стало, знизу - було. Можливо виглядає, що я просуваюся повільно, але вже як можу. Головне, що просуваюся. Та ще в мої плани втрутився цвях, на який я наступила. На щастя , не проткнула, але надавила від душі. Стопа тепер болить, бо так синяк. Це теж не сприяє темпу роботи. До того ж це так здається, що, наприклад, взяла та й помила. Але, нажаль, воно в такому стані, коли одноразове зусилля ефекту не дає, навіть одноразового. Доводиться мочити, чекати, потім змивати. Так, визнаю, запустила … Але сказати, щоб я себе за це соромила - так ніт. Ну не було у мене на це часу. Зараз буде нормальна площа, зручна для прибирання, ось тоді й поговоримо.

Завтра ще приїде подруга - нам треба зробити щеплення собаксам, тож ми приберемо цю величезну клітку. Взагалі-то вона для буса. Ось туди я її і поставлю. Ну, коли звільню бус від того, що там є. А що там є… та хто ж вже памʼятає… я, коли минулого року робила ремонт в майстерні, чого тільки туди не накидала 😂 Ладно, step by step

А це я обіцяла показати мої бетонні роботи. Це буде ще один вихід з будинку, через котельню. Завтра заберу щебень, а після 17-го приїде бетон. Та знаю я, знаю, що багато чого треба було б робити по-іншому, але вже як змогла 😂

Мені тут головне, щоб було невисоко, бо тут виходить Жюлі, а у ней часто болить спина. Тому робити тут якись сходинки - створити проблему. Ну я й роблю - вихід на площадку, а потім з площадки - на землю. Так їй буде зручніше.