Неділя у ветклініці

З моїм везінням мене добре за смертю посилати. Я гарантовано принесу щось не те. Тільки я добре все розпланувала: на цьому тижні здаю нарешті аналізи й розбираюся з моєю гіпертонією й підозрою на діабет - тиц-тидиц. Зранку Циля поводиться якось не так. От мені це важко пояснити, але будь-хто, хто давно живе зі своїм собаксою або коте одразу бачить, якщо щось не так. Я не можу це пояснити. Як рухається, як дивиться, як дихає. Нічого явного, але не так...

Але тут треба розуміти, що таке Циля. Циля це собакса, що сім років микалася по притулкам. Зараз, коли вона зрозуміла, що у неї нарешті є дім і сімʼя, вона категорично відмовляється виходити зі двору. А ще Циля – це 25,3 кг живої ваги... мої шанси з моїм тиском підняти Цилю ... Ні, самі шанси є, а от вижити після цього - сумнівно.

Ну що... телефоную подрузі в Ірпінь, вибач, кажу, але вихідні я тобі зіпсую. Собачник собачнику ніколи не відмовить. На руках виносимо Цилю, саджаємо в машину. Поки я виїзджаю зі двору, на вулицю вискочили Ромашка й Бакс. Ну Бакс, там все зрозуміло, там бакс@мозоку.net Я спробувала наздогнати, але куди там! Ромашка теж! Куди подівалася її задишка й артрит! Добре, що ми були вдвох, а то би я півдня за нею навколо машини бігала! Поки ловили Ромашку, повернувся Бакс. Вже легше!

Поїхали. Біля клініки Циля сама іти знов відмовилася. Занесли на руках. Картина ще та. Зробили аналізи - Цилі можна в космос, хоча вона вже старенька. Виключили піроплазмоз, дирофіляріоз й інші неприємні речі. Ну що, залишилися сустави... Вкололи обезбол й записалися на четвер. Коли приїхали додому, то побачили, що вона трохи кульгає. Мабуть вчора десь вдарила лапу, а до ранку ще її й "залежала", тому їй було боляче й вона так погано рухалась. Але це лише мої думки, в четвер ще мабуть зробимо УЗД.

А щодо мого везіння, то поки ще виложила я за Циліни аналізи 1700. Як раз з тих грошей, що планувала для себе. Ну що тут скажеш... Принаймні я переконалася, що ніяких страшних патологічних змін у неї немає. Вже добре...

А ще качка-мама показала мені сьогодні своїх каченят. Я нарахувала 20....

Завершальним акордом цього дня й тижня став Більбо. Зазвичай він любить виконувати pre-wash етап в посудомійній машині. Але сьогодні все просто мало піти не так. Відкриваю я посудомійку, щоб докласти кілька тарілок, Більбо сує туди голову, чіпляється нашийником за лоток, лякається, вириває лоток разом з посудом, після чого мийка половини посуду перестає бути актуальною по причині безглуздості миття осколків.