Неділя вдалася

Займалися ми з собаксами не зовсім звичайною справою - мили морозильний ларь. Ну тобто у цьому не було б нічого незвичайного, якби він стояв в будинку, а не в майстерні. А там рівно стільки градусів, скільки на вулиці. Але не помити його я не могла…

Приватний будинок й купа тварин - це завжди специфіка. От зараз прийшов час… підготувати морозилку до літа. Ага, саме так й саме зараз. Бо з такими відключеннями я її в теплу погоду просто не заморожу!

З цієї причини я ще й до замовила корм для лелеки. Ну бо в теплу погоду він поштою просто не доїде. Все це означає, що мені треба було: привести в нормальний стан ларь (читай - хоча б мінімально помити) й з потім, невеличкими порціями, промораживая, наповнити його кормом. Ну тобто я було в найближчі тижні до замовляти ще пару разів.

Але для літа цього замало. Я ще підготувала балони з водою, які також поставила в ларь. Вони мають замерзнути й тримати холод при відключеннях електрики. Ну й ще буде термочохол, але його я зроблю трохи пізніше.

Насправді я, звичайно, сподіваюся, що світла буде більше, але готуюся до гіршого сценарію.

Потім ми з собаками поїхали на Нову пошту. Забрали вищезгаданий корм. А ще приїхали цукерки. Замовила я їх в якомусь нападі незрозуміло чого. Коли вони вже приїхали, то зрозуміла, що я їх не хочу. Але забрала. Насправді вони смачні : фрукти в шоколаді (не мармелад, а саме фрукти). Ну буде запас на випадок, коли нічого більш немає. Хоч до кави щось.

Також заїхали з собаксами хрохи погуляли в лісі.

Дома частину цукерок віднесла в класову, частину залишила на кухні ось в такій хрустальовині. Ще здається від бабушки... Я не люблю хрусталь, ну точніше - мені байдуже, але ця посудина зручна тим, що вона важка й з кришкою, а в будинку миші. У мене ж не сучасний котедж, а самий що ні на є старий сільський будинок. То ці занахабні гризуни лізуть з усіх дир.

А це мені зранку ФБ підсунув картинку. От як знає про всі мої таємні бажання 😂 Надіслала подрузі (у неї двоє), вона погодилася, що от ще б одну 😂

А це я попросила ШІ покращити фото Степана. Власно попрацював він добре, але разом з покоцаними шпалерами прибрав найцінніше - без подібний вираз морди Степана. Все ж таки по-різному ми з ШІ розуміємо, що таке гарний портрет 😉

Трошки відео з прогулянки