Пекло повернулося коли не чекала

Вчора все було якось по-дурному. Собакси як подуріли, кожен намагався залізти мені на голову, я приховала, відбивалася, але зрештою заснула літерою зю.

Розплата за мою безхарактерність щодо цих хвостатих нахаб і нездатність виставити їх спати в іншу кімнату прилітала вже вночі. Я прокинулася від пекельного болю. Тільки цього разу біль віддавав в іншу, праву руку. Передпліччя горіло, а пальці були як лід і німіли. Зрозуміло, що вночі я знов якось невдало повернулася і знов заклініло хребет.

Про те, щоб заснути з таким пекельним болем взагалі не ішлося. Я почала шукати варіанти… Трохи постояла на вібромасажері. Стало трохи легше. Стала шукати маленький імпульсний масажер. Він звісно не лікує, але допомагає трохи розслабити мʼязи, які від болю перетворюються на каміння і це ще більше його посилює. Зазвичай я кладу його в одне і те саме місце,, але не зараз… Я точно памʼятала, де бачила його востаннє, але він просто зник…

Взяла інший, що розминає плечі. Це допомогло. Але проблема в тому, що сидіти, а тим більше щось писати я можу виключно з масажером не плечах…

Проте це мало і гарну сторону. Парадоксально, але факт. Коли я рухаюся, то біль стає не таким сильним. Тому я виконала лише термінову редактору і далі сказала, що це все, я займаюся садом! Після всього півгодини в саду стало трохи легше, а вже за годину біль відступив. Я прибрала солому з клематисів, з радістю переконалася, що всі три рослинки вижили. Потім трохи почистила двір, а потім ще підготувала «літню квартиру» для моїх курок. Нічого важкого намагалася в руки не брати, лише самі прості рухи, рухи і рухи.

Нажаль скоро знов пішов холодний дощ і довелося повернутися до будинку. Тож зараз мені буде не дуже весело, а як я буду спати я взагалі не уявляю. Ну тобто все те, що було в лютому, лише тепер друга рука. Хоча може мені пощастить, я знов якось повернуся і спину відпустить. Ну а якщо ні - лікувальна фізкультура, сад (якщо погода дозволить) імбир можливо, ЗНО в обезбол (привіт моїй печінці).