Переїзд, переїзд

Попри те, що відпустка у мене лише з 5 січня, я вже почала потроху реалізовувати свої плани. Почала з другого поверху. Прибрала в кімнаті з диваном, все помила й вже збиралася перебратись туди з собаксами, коли стався облом 😳 Ми мабуть якось неправильно зібрали диван й він тепер не розкладається. Ну що… прибрала в спальні й перебрались туди. Щоправда це така собі ідея, бо ліжко тут вузеньке, а собакси вперто хочуть спати разом зі мною. Ну, якось ушпротимся.

А це дупка Нори Хуцулькіної. Вона навчилася окопуватись під ковдрою. Та й взагалі можна стверджувати, що вона вже повноцінний член нашої зграї, причому далеко не останній в системі ієрархії. АміМіа ще адаптується. Але вона й характер має інший. Якщо Хуцулька завжди готова іти на конфлікт, то АміМіа намагається уникати будь-яких негативних ситуацій.

Маючи на увазі розміри ліжка, я поставила ще собачу ліжанку й принесла «вагончик». Його я купувала, щоб возити хворих собакс до ветеринара (тих, хто не може ходити», але на щастя зараз всі здорові й із задоволенням просто сплять у ньому. Вагончик тому, що це насправді дитячий вагончик. Але купити його було майже втричі дешевше, чим щось аналогічне такого ж розміру для собак. А мені треба було, щоб витримував вагу до 40 кг. На таки великі коляски чи переноски для собак ціна як на крило літака 🤑 Зрештою, яка різниця. Я вже казала, що часто беру для собакс саме дитячі речі. Наприклад матраси. Це дійсно виходить набагато дешевше. А враховуючи, що з моїми гоблінами речі довго не живуть, то самі розумієте…