Щось бобЄри ніфіга не бадьорі 😁

Прокинулася сьогодні о п’ятій ранку. Сказати, що легко — не можу. Після вихідних я завжди довго не можу заснути, а потім - бац, будильник. Добре, що було світло. Коли прокидаєшся в темряві та ще й світла немає, от це вже якось геть сумно. Настрій одразу мінус десять балів. А так - вже плюс один.

Зробила каву, рявкнула на собакс, які вирішили повідомити світу, що ми тут типу прокинулися. Потім видала собаксам паштет - вони, звісно, значно бадьоріші за мене о п’ятій ранку, особливо в частині подолати «Ах, вона поїхала, а нас залишила». Взагалі несправедливо, що вони можуть потім знову лягти спати, а я — ні.

Доїхала швидко. З приємного - вже починало світити. Якщо раніше я о 7 прийзджала й було ще темно, то зараз тільки виїхала на трасу, а ніби вже було таким сіреньким, а поки доїхала, то було майже повністю світло.

Дорога теж вже нормальна: сніг зійшов, лід теж. Їхати можна без внутрішніх молитов на кожному повороті. Хоча в деяких місцях сніг пішов разом з асфальтом. Але поки без драматизму, не глобально, Одеська траса набагато гірше. Ну, принаймні, з того, що я бачила в новинах. Хоча у нас теж є ділянки дороги, які варто запамʼятати, щоб раптом не залишити там ходову.

На роботі третину часу була повітряна тривога. Все ж таки не можу зрозуміти, ну чому не залишити студиків на дистанційці. Тим більше, що ще й чергова хвиля вірусняка насувається.

Повернулася додому — і все, батарейка сіла. Думала зробити щось приємне для себе й дивитися фільмець, але ж ні. Собакасі вирішили, що квітам на підвіконні занадто нудно стояти. Вазони скинуті, земля по підлозі, у всіх невинні очі. Ще й миску з водою зверху вилили. Творчі натури, мать їх за лапу! Прибирала мовчки, бо сил на виховні бесіди не було.

Зараз план простий: ковдра, какао і “Дивні Дива”. Хочу просто трошки вимкнути голову. Та й серіал треба добити.

А завтра взагалі ніякий день. На роботу аж на 14:30. Ніби й можна виспатися, й навіть попрацювати трохи зранку, але треба закладати ще мінімум півтори години на дорогу, бо це не о 6 ранку їхати, а через це все планування стає дурацким.

А на ніч вам солоденьку лапку Печеньки