Солоденькі пирожочки

Зима не страшна, коли маєш для обігріву великих теплих братанів 😉 Печенька й Нора Хуцулькіна знають це точно. Ну а як ще? Коли ти зовсім маленька собакса, до того ж - короткошерста, то приходиться бути й розумною й винахідливою.

Насправді всі наші хлопчики просто обожнюють цих малих. Вони би й АміМію гріли, але вона поки що не наважується спати разом з усіма. Хоча час від часу вже залазить на ліжко.

Ох скільки разів я собі обіцяла, що виставлю цю зграю зі спальні 😂 Колись у мене навіть було двоярусне ліжко. Купувала спеціально, щоб спати в одній кімнаті з собаксами, але хоча б не літерою «за». Але й там я примудрялася затягти наверх когось з собакс, бо не уявляю як можна спати не обіймаючи мохнату дупку. Ну не жила я ніколи без собаки не варто й звикати 😉 Мама було так саме, тому це мабуть на генетичному рівні. Та й мій шлюб протримався стільки років лише тому, що чоловік теж любив собакс більше за людей. У цьому сенсі ми були з однієї зграї.

А зараз треба спробувати якось заснути. Завтра поїду до міста. Правда ще не знаю коли. Щось мені підказує, що ніч може бути неспокійною, ну бо давно не було чутно наших схиблених на вбивствах сусідів. Тож подивимось, як воно буде. Треба ще встигнути забрати мої рослинки з Нової пошти. Й грибочки…. Й блузку…. Щось я розігналася з покупками… А з іншого боку… хто його знає, скільки залишилось цього життя, тож та ну нафіг! Хоч порадію 😉 Собаксам теж замовила смаколики, завтра приїдуть.