Традиційно понеділок «все через …»
Почала квітнути моя груша. Вона вже така собі старенька. Вже була тут, коли ми купували цей будинок. А це років пʼятнадцять тому. Дерево класне. Плодоносить щороку і груші, хоч і тверді, але дуже солодкі. Дозрівають вони разом з виноградом, останні. Яблук пізніх у мене немає і ці груші - осіння радість кролика і білки.
День сьогодні… от є слово в рифму, але я ж типа вся з себе вихована, тож здогадайтеся самі 😁
Робота не пішла, що було передбачуване, адже понеділки у мене прольотні. Зробила технічну частину і пішла займатися будинком. Вирішила розібрати на запчастини і помити з мийки диван. Чи зможу я його зібрати - це вже друге питання. Майже впевнена, що так. Головне - дотримуватися правил безпеки виробництва 😁, а то я сьогодні вже отримала диваном по коліну. На щастя нічого не зламала, але на додаток до відчайдушно ниючої спини тепер ще й кульгаю. Бінго!
Нарешті отримала ґрунт для моїх водяних лілій. Саджати буду завтра. Ну, по-перше, сьогодні я вже реально ні нахилитися, ні тим більше повзати навколо ставка на колінах, щоб встановити вазони, не зможу. А, по-друге, ну мені вже все сьогодні сигналізує, що краще нічого не робити, колючі і ріжучі речі до рук не брати і взагалі краще провести решту дня в кімнаті, що обшита матрасами.
Ну і ще сталася несподіванка - я вирішила спробувати зробити запеканку. Справа у тому, що вже місяць намагаюся спіймати щось таке в місцевому магазині - немає і немає… А на те, що там є, я вже дивитися не можу!
Зрозуміло, що для випечки мені підходить лише один з двох варіантів - хлібопіч або мультиварка. Я вирішила взяти хлібопіч. Вона у мене вже старееееенька, але майже не юзана 😂 От щоб зрозуміло було, якось ще в Києві зайшов до мене співробітник, щось треба було. А потім народу розповідав на роботі, що у мене плита не просто вимита, а кришкою закрита, зверху якась салфеточка і квітка стоїть. Ось така з мене господиня. Ну і знов такі, з моєю зграєю я в духовій шафі все точно спалю, бо вони мене кожні три хвилини відволікають. Тож треба щось обовʼязково з таймером.
Рецепт я знайшла в інтернеті. Просто по запиту «запіканка в хлібопечі». Тож не знаю, що вийде. Зробила як написано - все в колбу, заміс (вона сама це робить), а потім на випічку на 45-50 хвилин. Ну, самі подивитесь завтра: якщо я щось напишу - з запіканко ю склалося, якщо ні - щось пішло не так 😂





Шикарний позитивний допис.
🤣🤣🤣🤣🤣 так сміятись з себе треба ще вміти
я теж зацінила цей гумор зі сльозами на очах)) ((
Та вже краще сміятися. Уяви: з перекрученою спиною, кульгавое та ще й ображене на весь світ. Це ж взагалі фуууу😂
100% краще сміятись🤣🤣🤣
Молодець, що смієшься - так куди простіше жити, а то на ображених тільки балкони падають і воду носять - нашо воно тобі
Уявила: з перекрученою спиною, кульгавое, ображене на весь світ і з балконом на голові 😁 Таааак, час запускати ШІ, я хочу це бачити!!!
🤣🤣🤣
Дивний балкон, на якому прям будинок помістився😅
Сподіваюсь самопочуття вже краще
Я б теж хотілащоб на плиті були салфеточка і квітка .
Бо готовка їжі часто просто бісить..
Я, чесно кажучи, якщо є настрій, готую дуже добре. Проблема у тому, що настрій у мене не частіше разу на рік) Ну всім довелося змиритися, бо я така, яка є. А якщо готую без настрою, то їсти це буде неможливо 😉
а мій настрій часто виручає чоловік, бо розуміє все це, та йде сам готувати їжу=))
🌷🌷
Thank you❤️