Відпускний настрій

Ну от майже й все. Я пережила перший семестр! Скільки було сумніві й побоювань! Як їздити майже щодня? Як будуть собакси? Але… от й перша відпустка. Так, не без проблем. Часом навіть з нервами. Але все одне все вийшло. Те, що я роблю, я роблю із задоволенням. Так, не без суперечок, але я працюю переважно з позитивними й адекватними людьми. Так, буває дуже важко випинувати себе з дому о 6 ранку, але я зустрічаю кожен день із задоволенням.

Чи може все змінитися? Та звісно, життя штука складна. Але поки це так. Й треба цим насолоджуватись, бо зараз особливо важко передбачити, що буде завтра.

Сьогодні я нарешті вибралася до крамниці, бо дійшло вже до того, що купувала собі вечерю у нашій їдальні. Це, до речі, була класна ідея зробити так, щоб співробітники могли купувати щось з собою, бо з нашим графіком й навантаженням дійсно сил не вистачає не те щоб готувати, а навіть й просто купити продукти.

Ще забрала з НП свій запас кави й смаколиків на свята. Ну щоб вже не перейматися цим, бо в магазинах буде пекло.

Коли їхала, то раптом потрапила… на Старий Ставок. Чому раптом? Ну бо побачила на дорозі патрульних. А я без ременя безпеки. Залишило лише повернути, щоб не доїжджати до них Ну я й вирішила, що це доля й варто вже доїхати до Старого Ставка й зробити традиційні сезонні фото

Сьогодні влаштувала собі вихідний. Та й завтра й післязавтра мабуть теж. Потім буде ще пару поїздок до міста, але це вже в лайтовому режимі.