Читаю зараз збірку поезій Олени Степаненко. Називається "Четверта радість".

Такі от рядки запали в душу:

поміняти ранець на пір'я, вино на воду,
відчути янголів, що ліплять із снігу крила,
відганяють левів, і останніх –
тих, яких заповість про тебе –
щоб навчили літати –
просто упавши
в небо.

Обгортка книжки: