You are viewing a single comment's thread from:
RE: Зустріч на дорозі...
Сподіваюсь ні .... Принаймні ,вона продовжує навчання 😅 Гадаю , мені вдалось її зоспокоїти
Сподіваюсь ні .... Принаймні ,вона продовжує навчання 😅 Гадаю , мені вдалось її зоспокоїти
Мабуть країна ще не має змоги підтримувати воїнів належним чином щоб максимально підтримувати їхній психоемоційний стан 😞 Всі хочуть припинення війни але як людям оговтитись від неї... телефонні розмови? Не всі будуть дзвонити. Дуже мало людей які приймають таку допомогу, бо всі вважають себе найздоровішими. Ми і самі повинні мабуть кожен день ходити до психотерапевта. Тут навіть один один вибух і стрілянина поруч і колотить тиждень або більше. А те що вони там бачать і відчувають... Про це навіть страшно думати. Потім в них є вихідні хоч помитися, і то не у всіх 😔 І зустрічають на емоціях якусь бидлоту з нашого району. В нас таких нажаль і до війни було достатньо. Коли їдеш в будній день дитячого садочка і бачу що в 12 дня в мене вже похміляються двушкою пивка. З цими грубіянами мабуть і посварилися. А те, що дівчата в даній ситуації опинилися крайніми - це дуже сумно то страшно.
😪