«Чому бути — того не оминути»😅.

Привіт друзі. Сьогодні вийшов хоч увечері на вулицю, бо майже цілий день був у квартирі. Намагався займатися актуальними справами, а виходило лише менеджерити термінові справи і зовсім трохи попрацювати над черговою лекцією.

Гуляючи ввечері Черкасами я милувався небом. Наскільки ж я за ним уже скучив. До речі, спіймав себе на думці, що вже дуже довгий час особливо не звертаю на нього уваги, хоча раніше це був один із моїх улюблених об’єктів, на який я спрямовував майже всю свою увагу.

У чому його особливість? Якщо поглянути на небо, то можна побачити, що кожного разу різні візерунки, навіть у ті сірі будні, коли, здавалося б, небо вкрите ковдрою, яка з якихось незрозумілих причин намагається сховати від нас його справжнє прекрасне обличчя

Сьогодні консультував одну дівчину, яка, на мою думку, уже перейшла межу у власних фантазіях. Як міг, намагався рекомендувати їй звернутися до лікарні, але щось мені підказує, що дівчина обере свій шлях. Ну, то вже таке — її вибір. Кожна людина має право сама обирати, як їй жити.

Зловив себе на думці, що й сам маю певні фантазії, які за наявності вільного часу добряче розгулялися. З іншого боку, ці фантазії є у всіх людей. Ніхто ж не заборонить фантазувати про те, що десь там попереду може чекати щось і те, що «написано на долоні» не зміниш. Повертаючись до слів Ґеральта із Рівії, напевно, закінчу фразою: «Чому бути — того не оминути».😅

Якось так. Нових відео, якими я міг би поділитися з вами, ще немає, тому вибачайте — сьогодні було лише фото прекрасного черкаського неба.

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛