DIARY GAME: "Думки перед сном чи консультації на шару"

Привіт друзі! Сьогоднішній день підходить до свого логічного завершення і під тягарем втоми я вже починаю здавати, а якщо додати ще той нюанс що завтра о 5-й годині ранку потрібно прокидатись, то на написання допису залишається не так вже й багато часу.

Думав розповісти історію про те що не кожен приклад моячення дійсно є маяченням, та все ж хочу поговорити про сьогоднішній день…

Вчора було релігійне свято і користуючись можливістю я добряче виспався. Це розкіш в тому становищі в якому я знаходжусь, і саме ця розкіш дозволила мені спокійно справитися з навантаженням на роботі, трохи по коментувати на платформі і ще й прекрасно поспілкуватись на конференції з чудовим лектором.

Основна тема лекції була тривога, тривожність і те як можна використати «певний» препарат для їх подолання. Це досить болюча тема, яка починаючи з 22-го року являється чи не найбільш актуальною для усіх українців. Так, є певний спектр препаратів, що «прибирають» тривогу. Але, яке б не було медикаментозне лікування, в нього сугубо симптоматична роль.

Для того щоб побороти стан тривожності чи той стан коли тривога наскільки виражена і настільки тривала, що переходить в рамки тривожного розладу потрібно ЗМІНИти своє відношення до тих факторів, які викликають цю тривогу.

Звучить дуже просто та по факту це майже так само як змінити свій світогляд. Це, я б сказав, своєрідний крок на кілька сходинок вгору по драбині «саморозвитку».

Досить цікаво спостерігати за людьми… На третьому році війни речі які здавалось би не можуть залишити байдужими і не викликати тривогу - перестали це робити. Все менше і менше людей спускається до укриттів та все менше і менше людей керується правилом двох стін під час повітряної тривоги. Я не кажучи вже про те, що звуки шахеду, який летить зовсім поруч, вже не заважають спати. Це той приклад, коли люди змогли адаптуватися до умов які здавалось би унеможливлюють навіть теоретичну адаптація до них.

Та, на жаль, не всі люди можуть цим похизуватися. Багато хто продовжує жити в важкому тривожному стані. Не хоче або боїться звернутися за допомогою до спеціалістів. Що тут сказати – Ваше життя, робіть що хочете…

Спочатку війни більшість фахівців у медичній сфері отримали інформацію (були навчені) яка може допомогти людям в керуванні їх емоційним станом. В 2024-му році активно проводилась освітня програма серед первинної ланки надання медичної допомоги де всі сімейні лікарі пройшли спеціальні курси по наданню першої психологічної допомоги. Все більше і більше організації на волонтерських позиціях починають надавати послуги з сфери психічного здоров'я… При цьому - активно проводиться боротьба із стигматизацією звернень до фахівців ментальної сфери…
Не знаю наскільки доцільним це порівняння, та «я порівняв би психологічні проблеми із головним болем. Звісно його можна терпіти, та куди краще жити без нього».

Якщо все ж таки раптом в когось є якісь психологічні проблеми, чи якісь конкретні запити по життю ви можете завжди звернутися до мене. В міру свого вільного часу, на безоплатній основі я готовий допомогти усім членам української спільноти Steem. Допомогти чим можу. Це так - просто до слова. Давно хотів це написати та якось ніколи не доходило до цього руки. Краще всього писати у телеграмі - @cranium3