Приві Другу та Маріуполь

Привіт друзі. Сьогодні за ПК потрапив вже пипець як пізно. Часу і сил вистачить хіба що на #freewrite. Та і підбірки якихось гарних фото не має, щоб наповнити пост змістовною розповіддю.

Погнали?

Ця, та інші фото, зроблені з саду моїх батьків...

З приємного, яким хочеться похизуватись, та і зробити невеличку рекламу добрій людині не завадить – сприяв поверненню на steemit давнього користувача, який так і не розкрив свій талант «творити» (лентяй, ще той. Як і я) - @dobroman.

Кылька слів про @dobroman, а то він замість того щоб щось про себе написати – відразу за книжки почав писати. Ох уж ці Айтішніки… Тут треба зупинятись, щоб ненароком нічого зайвого не написати, а то я можу.

З того що повинен обов’язково зазначити, так це те, що @dobroman – і є той партнер з яким ми почали вести ютуб канал Zen and Beyond (а потім закинули, а зараз знову тужимся), про якого я писав.

То ж не дивуйтесь, якщо на його блозі будуть з’являтись пости із контентом цього каналу. До слова, маже усі Reels це його робота 😉😉😉 Навіть не знаю, нащо я в цім партнерстві.

Це перша річ, про яку хотів написати. А інша… як не дивно, після перегляду фільму «20 днів у Маріуполі» знову згадав увесь той біль і жах, свідком якого був за ці роки…

Після фільму двоякий післясмак. Напевно, це кращий документальний фільм після The secret, який я дивився. З іншої сторони, люди, в яких були психологічні проблеми по ходу пережитого під час війни, можуть знову їх схлопотати.

Дивитись відео де вмирають маленькі діти – не описуємо боляче. Напевно, більшу біль може заподіяти тільки, коли бачиш це все в живу…

З іншої сторони, дуже добре що завдяки роботі цих журналістів, світ дізнався який Мир приготувала рашка для українців.

Ні чого, їм це ще аукнеться. Умиються ще своєю кров’ю…

Підсумки 2023 року

З Україною в серці 💙💛, разом до перемоги!

Підтримайте, будь-ласка, канали переглядом та підпискою:

Zen and Beyond 🪞

Бік Той