та ні...

Що я про тебе тільки не передумав (зізнаюсь), колись були і такі думки (блін ну не можна ж бути таким відвертим) та зараз набрило думати й гадати. Ти вибудувала межу, за нею побудувала непробивну стіну із битонних плит і в мене вже на голові живого місця не має через незлічені спроби її пробити, тож зараз я просто кайфую від того, що є людина якій я пишу ось такі от речі, вона їх читає і це не залишає її байдужою.

Згадав книгу "Сіддхартха" Германа Гессе, так от в цьому році я як ніколи раніше можу написати: "я маю великий скарб - вміння чекати", та мені ще над цим скарбом "пахать і пахать", щоб розвинути його 😅