You are viewing a single comment's thread from:
RE: День передбачуваний подій
Пошукай. Згадай де в дорозі сильно мазав руками. Можливо знайдеш. Часто браслети застряють в одязі. Подивись в ньому, в машині.
Я колись думала що втратила золоту цепочку. Найшла в стілалкі в середині резинки під круглим ілюмінатором. Це так надихаюча історія. Що б все ж пошукав добре.
Дякую, пошукав, добре пошукав - куплю новий. Ве ма свій ресурс - його закінчився
Я його підтримую, а він дразниться. От !!
Ти серйозно? Чим дразнюсь? Взагалі ні. Речі не люди - їх просто замінити іншими. З людьми значно складніше.
Все можна замінити. Люди теж йдуть і вони нам не належать :)
Ні. Людей не можна замінити.
Поясню, кожна людина унікальна і спектр переживань який є знею наскільки унікальний, що його не можливо повторити. Коли на місце однієї людни приходить інше - теоретично заміна ніби відбувається, та того спектру переживань, що є із Татою, ні з Машою, ні з Ольою ні з Сашою ні з Олегом не досягнути
Ха ха ха. Згодна з унікальністю. Але заміняти доводиться як кажуть французи - Се ля ві. Таке життя.