Сюжет фільму змушує задуматися чому Данте Аліг'єрі присвятив Беатріче - своїй платонічній коханій, величезну кількість поетичних рядків, тоді як свою законну дружину Джемму Донаті - не згадав жодного разу.

Ох і чоловіки. Чому їм завжди мало одної?