Що там у 2026? Частина 1.

22:00. Включив червоне світло, для виробітку мелатоніну, лежу на підлозі, а в голові тривожні думки. Взяв телефон в руки і вирішив написати пост... Навіть без теми, просто вирішив написати хоч щось. Написати, що мене турбує, написати свої страхи та переживання.

---

---

2025 рік - був для мене роком болі. Болі, через яку я гідно пройшов і готовий зустріти 2026 з рівною спиною та груддю вперед.

В 2025 я втрачав кохання. Друзів. Рідних. Втрачав роботу. Але найбільше болісно було тоді, коли я втратив себе. Я давно нічого подібного тут не писав. Ті хто мене пам'ятають, можуть замітити по цьому посту, як в мене змінилась картина миру та мироогляд. Усі ми змінюємося. Якщо ти не перевзуваєшся - в тебе починають воняти ноги.

В мене нема депресії, чи чогось подібного. Бо я екологічно прожив ці етапи свого життя за які я безмежно вдячний. Ріст тільки через біль, і це абсолютна істина)

І знаєте що... Як би огидно не йшов 2025 рік, його закінчення мені сподобалося.

Я зустрів дівчину... Думав розписати вам все все все, але розкажу тільки день нашого знайомства. Бо щастя любить тишу, чув таке))

Ну короче, я побачив її в свому фітнес залі. В самому залі підходити не дуже хтів, бо сам знаю, що последне що хочеться у залі - знайомитись з кимось. А так вийшло, що ми закінчили тренування плюс мінус однаково і я йшов додому позаду. Вона йшла в навушниках і я вже потрохи відкинув думки про знайомства, обігнав її і пішов далі.

Коли в мене в навушниках заграв Queen, я вирішив, що таку музику не можна слухати в спішці і сів на автобусній зупинці. І ось, вона знову попереду. Дорожне перекрестя, в мене в голові одна думка - "Якщо вона йде прямо - я підхожу, якщо на ліво - я йду додому". Я думаю ви розумієте куди вона пішла)

Чи боявся я? Так. Це моє перше знайомство в живу на вулиці. Але є одна практика, яка мені допомагає боротися зі страхом, стидом і т.д. Називається вона "Прийняття смерті". Я кажу собі - "Я зараз це роблю, і відразу помираю"... І всьо. Всі зайві переживання як і не було.

Мені з нею добре. Надіюся їй зі мною теж.

На новий рік ми разом зробили карту бажань. Ніколи цим не займався і скажу вам ЦЕ АХУЄННО. Я нарешті вийшов з дофомінових відносин і навчився вистроювати окситоцинові. Не страсть, буря, емоції, а підтримка, піклування, захист та тепло.

---

Я думаю я розділю цей пост на декілька частин, бо є про що розказати, і все в один не влізе) Добраніч всім хто йде спати, добрий ранок всім хто прокинувся. А якщо не то й не то, то посміхніться просто. Я вас люблю)